Виконувач обов’язків міністра Сергій Шкарлет змінив склад Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, вивівши з неї Світлану Арбузову, Тамару Гундорову та Дмитра Шабанова.
Видатні вчені були противниками плагіату та псевдонауки, водночас у самого Шкарлета із цим проблеми – в його дисертації було знайдено плагіат.
Натомість до складу колегії ввели народну депутатку Юлію Гришину з парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, професорку Київського національного університету ім. Шевченка.
Під час конкурсу на посаду судді Верховного суду Грішина не змогла скласти екзамен з правознавства, отримавши менший за мінімально допустимий бал, і вибула.
Наукова спільнота побоюється, що таке рішення руйнує «останній бастіон притомності МОН».
«Це та колегія, яка є фінальною перепоною перед присудженням наукових ступенів чортам та псевдонауковцям. Нині звідти повикидали практично усіх принципових людей, завдяки яким за каденції попередньої міністерки вдалося позачиняти купу ідіотських спецрад, позавертати сфальшовані та непритомні дисертації, забанити купу відстійних типу наукових журналів», - пише у Facebook український науковець та активіст Антон Сененко.
Зокрема, завдяки роботі колегії було позбавлено докторського ступеня Петра Ющенка – брата третього президента України Віктора Ющенка. У його декларації виявили плагіат.
Ахахах! Тобто ой. В окупованому плагіатором МОН впав останній бастіон притомності - атестаційна колегія. Це та колегія,...
Опубликовано Антоном Сененко Среда, 16 сентября 2020 г.
«Я мав за честь працювати з ними у складі АК. Завдяки їхнім зусиллям нам вдалось завернути чимало дисертацій з плагіатом, - пригадує ексрадник міністра Єгор Стадний. - Мені здається, що ми давали правильний сигнал принциповістю та непоступливістю АК».
Дізнався, що тимчасовий виконувач обовязків Міністра освіти та науки змінив склад Атестаційної колегії МОН, вивівши зі...
Опубликовано Єгором Стадним Среда, 16 сентября 2020 г.
Зараз для всіх профанаторів науки відкривається широчезне вікно можливостей нашвидкоруч отримати кандидатський чи докторський ступінь чи «вирішити питання» щодо потрібного журналу, вважає Сененко.
Водночас новопризначена Грішина не проти плагіату в наукових роботах міністрів: «Саме сьогодні на комітеті з питань освіти, науки та інновацій вона розповідала, що плагіат – то не так страшно, у половини депутатів є плагіат і, взагалі, плагіат для міністерської посади - то не перепона», - наголошує Сененко.
На думку науковця, особисте рішення президента Зеленського про призначення Шкарлета – не просто втрачений для освіти і науки час, а системна руйнація їхніх інституцій.
Хоча під час своєї передвиборчої кампанії нинішній гарант обіцяв зробити якісну освіту пріоритетом майбутнього нації, його кадрові рішення свідчать про те, що українських дітей фактично позбавляють такої можливості.
Своєю чергою Світлана Арбузова вважає, що у справі зміни складу АК не обійшлося без допомоги директорки Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації Світлани Криштоф.
Разом зі своїм колишнім начальником Андрієм Шевцовим Криштоф захищала шахраїв і плагіаторів від науки, про це багато писали, зокрема, «Дзеркало тижня». І їй були добре відомі члени АК з активною позицією.
За словами Арбузової, за часів керування МОН Ганною Новосад та Єгором Стадним вона намагалась «домовлятись» щодо плагіаторів, однак, зазнавши невдачі, першою викривала їх на комісії. Втім, формулювала рішення колегії так, щоб вигородити шахраїв.
Сам Сергій Шкарлет на липневій сесії МОН намагався усіляко догодити членам колегії і обіцяв: «Змінювати склад АК не буду». Однак виявився не господарем своєму ж слову.
За словами науковиці, одразу після призначення Шкарлета вона сама планувала піти з АК, однак вірила, що з існуючим складом можна буде «кількістю голосів протистояти неподобствам».
Звідки з’явився в українській науці плагіат, чому у нашій країні крадіжка чужих ідей часто веде до успіху і слави та що робити, аби ефективно боротися з академічною недоброчесністю вітчизняних «науковців» і шкодою, якої вони завдають країні, читайте у статті Олександра Габовича та Володимира Кузнєцова «Червона стежка до успіху й влади із запахом занепаду» для ZN.UA.