Уряд затвердив держстандарт базової середньої освіти, який почне діяти з 2022 року. Відповідний стандарт буде поширюватися на школярів, які вчаться за 12-річною програмою. Таке рішення Кабінет міністрів ухвалив під час засідання 30 вересня, йдеться на сайті уряду.
"Ми визначаємо 11 ключових компетентностей, які повинні отримати школярі. Серед них: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися іноземними мовами, математична і технологічна компетентність, інноваційність та відкритість до нових ідей, підприємливість і фінансова грамотність, здатність навчатися протягом життя", - заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання.
Так, держстандарт визначає цілі і принципи освітнього процесу в установах базової середньої освіти, а також дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов'язкових результатів навчання і орієнтири для їх оцінки.
У документі позначені ключові компетентності, якими повинні оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів - адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), і наскрізні вміння.
Перелік основних компетенцій виглядає так:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (при відміності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання протягом життя;
- громадянські та соціальні компетентності;
- культурна компетентність;
- підприємливість і фінансова грамотність.
"Стандарт стане основою для розробки типової освітньої програми для базової школи, що складається з варіантів типових навчальних планів і каталогів модельних навчальних програм, а також інших освітніх програм відповідно до вимог Закону "Про загальну середню освіту", - повідомили у пресслужбі Кабміну.
У Держстандарті також вказані загальний обсяг навчального навантаження школярів в базових навчальних планах, орієнтири для оцінки навчальних досягнень і підходи до державної підсумкової атестації. Крім того, в документі є сім варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб дітей. Також держстандарт визначає рекомендовану мінімальну і максимальну кількість навчальних годин по кожній з галузей і в цілому.
При цьому в документі немає поділу на предмети. Замість цього в Держстандарті мова йде про освітні областях. Це дозволить розробники освітніх і навчальних програм втілювати певну навчальну галузь як через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції.
У документі описані цілі і групи загальних результатів для кожної галузі. Держстандарт визначає вимоги до результатів навчання за 9 освітніми областями:
- культурно-літературною;
- математичною;
- природною;
- технологічною;
- інформатичною;
- соціальною та здоров’язбережувальною;
- цивільною та історичною;
- художньою;
- фізичною культурою.
"Після затвердження Державного стандарту базової освіти стартує робота щодо створення типової освітньої програми і модельних навчальних програм, відбудеться їх експертиза та затвердження. Паралельно відбуватиметься розробка системи оцінки компетенцій, отриманих на рівні базової середньої освіти", - додали у пресслужбі Кабміну.
Раніше в Міністерстві освіти і науки заявили про те, що Нова українська школа (НУШ) в базовій школі планується до запуску в 2022 році. Відповідну підготовку здійснює МОН.
ZN.UA також писало про те, що аудит, проведений Рахунковою палатою напередодні Нового року, встановив, що в цілому концепцію Нової української школи в частині організації нового освітнього простору неможливо реалізувати через невизначеність стратегічних підходів до використання коштів субвенції, що призводить до певної хаотичності в матеріально-технічному забезпеченні шкіл і, відповідно, умов навчання.
Детальніше про нову реформу середньої освіти читайте в статті Оксани Онищенко "Союз арфи з м'ясорубкою" для ZN.UA.