Хаотичні зміни у Кримінально-процесуальний кодекс України ускладнюють регулювання кримінального процесу та негативно вливають на швидкість та якість розслідування, вважає голова Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк.
"Я проаналізував, що у КПК впродовж трьох років дії цієї Верховної Ради внесли понад 65 змін. Практично щомісяця якісь зміни. Вони настільки ввели в хаос регулювання кримінального процесу, що говорити про якусь швидкість, якість розслідування не доводиться", - розповів він в інтерв'ю "Нашим грошам".
При цьому, на думку прокурора, наслідки набуття чинності усіма цими змінами, зокрема, "правками Лозового" (народного депутата від "Радикальної партії Олега Ляшка" Андрія Лозового – ред.) будуть помітні вже до кінця півріччя. "Воно (розслідування – ред.) просто зупиниться", - зазначає Горбатюк.
Наразі розгляд клопотань слідчими суддями вже фактично в колапсі. Суд розглядає близько 100-200 клопотань на добу.
"У перші дні після змін в рамках так званої ідеї "маски-шоу стоп" слідчі з клопотаннями спочатку з 5 ранку стояли, потім з 3, потім з 11 вечора, потім почали списки складати, на дверях прибивати. Зараз воно вже якось трохи упорядкувалось, але не покращилось: просто слідчі на прохідній записуються. Але той список зростає – на завтра, на післязавтра, вже записуються на розгляд клопотань на тиждень вперед", - розповів журналістам Горбатюк.
Прокурор нагадав про те, що відповідно до змін, які мають набути чинності 15 березня цього року, слідчі судді також продовжуватимуть строки досудового слідства. У масштабах країни це тисяч кримінальних проваджень, де встановлені особи. Ці ж судді призначатимуть експертизи. До цього ж додасться можливість підозрюваних оскаржувати висунуті їм підозри в суді.
"Це все перетворюється просто на те, що практично всі питання слідства прийматимуться слідчими суддями, які на сьогодні просто завалені справами. І тепер створюється маса корупційних лазівок: там затягніть, там пришвидшіть. Суд затягне з розглядом (для чого, виходячи з вищезгаданої ситуації з розглядом клопотань, додаткових зусиль не треба), а слідчий чи прокурор, згідно зі змінами до КПК, будуть зобов'язані закрити справу. Ми бачимо ці черги, ми бачимо до чого це все веде", - наголосив голова Департаменту спец розслідувань ГПУ.
Він також має сумніви щодо того, що закон "маски-шоу стоп" дійсно захищатиме бізнес від зловживань правоохоронців під час обшуків. Адже наразі практично немає засуджених за такі правопорушення.
"Наприклад, зараз обшук може бути тільки з відеозаписом. Може це і добре, але якщо відбудеться якийсь технічний збій в записі – цей доказ стає недопустимим. А слідчий, який ходить на обшуки для того, щоби "накосити" чи вкрасти, то йому проблем нема. Він виключить це відео і хай буде доказ недопустимий, для нього це не має значення. І ще велике питання, чи можна цей доказ використати у провадженні щодо слідчого. Так що приймаються зміни, щоб припинити порушення, але тим, хто порушував і збирається це робити, їм плювати на це. Вони і далі будуть проводити незаконні обшуки, і красти, і тиснути і т.п. Бо практично ніхто не несе відповідальності", - бідкається прокурор.
На його думку, чіткий алгоритм реагування на можливі порушення закону під час отримання правоохоронцями дозволу та проведення обшуку і притягнення винних до відповідальності є запорукою захисту підозрюваного від протиправних дій. Проте про захист прав потерпілого також не треба забувати, але з цим у більшості запропонованих змін є проблеми.
"У більшості законодавчих змін на першому місці підозрюваний, захист прав підозрюваного. А всі забули про потерпілого. Всі забули, що у першу чергу держава бере на себе обов'язок захистити потерпілого, покарати винного і відшкодувати збитки у максимально стислі терміни, але при цьому гарантує, що права учасників процесу, і, зокрема, підозрюваного, не будуть порушені", - вважає Сергій Горбатюк.
Нові закони приймаються за метою обмеження можливостей слідчого та прокурора провести слідчу дію, що нібито має зменшити ймовірність порушення чиїхось прав, наголошує прокурор Департаменту спецрозслідувань.
"У нас в останній час закони приймаються із головним посилом – обмежити слідчого, прокурора настільки, щоб у нього просто було менше можливостей провести слідчу дію, а, відповідно, начебто мають зменшитися шанси порушити чиїсь права. А чи буде при цьому злочин розкритий і права потерпілого відновлені – це стало другорядним", - каже він.
Нагадаємо, 20 листопада Генеральна прокуратура втратила право починати розслідування. За перехідними положеннями КПК, частина справ повинна перейти до Національного антикорупційного бюро (НАБУ), інша – до Державного бюро розслідувань (ДБР). ДБР повинно було почати функціонувати з 20 листопада, але досі не функціонує. У НАБУ ж заявили про те, що просто не зможуть впоратися зі "спадщиною прокуратури".
У листопаді минулого року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про те, що ГПУ не відмовляється передавати справи до НАБУ, навпаки – Бюро відмовляється їх приймати. За словами Луценка, у нього накопичуються десятки відмов НАБУ брати до свого провадження ті чи інші кримінальні правопорушення. Згодом процес передачі справ від ГПУ до НАБУ все ж було розпочато.
Детальніше про проблеми з КПК читайте у статті Олександра Банчука "П'ять причин паралічу держави в розслідуванні злочинів" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".