UA / RU
Підтримати ZN.ua

Електронна система охорони здоров’я під час війни: як зараз працює одна з найбільших ІТ-систем в Україні

Заступниця голови МОЗ розповіла про захист ЕСОЗ, функціонал системи та її розширення.

Однією з найбільших ІТ-систем в Україні наразі є Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), створена свого часу зокрема й задля того, аби збирати дані, аналізувати їх і мати можливість робити прогнози та приймати на їх основі стратегічні рішення щодо здоров’я українців. Що вона собою уявляє і як працює в умовах війни розповіла заступниця голови МОЗ із питань цифрового розвитку Марія Карчевич в інтерв’ю Аллі Котляр

«На сьогодні ЕСОЗ містить реєстр з понад 35 млн пацієнтів, які мають декларації з сімейним лікарем. З системою працюють більш ніж 7 тис. закладів охорони здоров’я, як комунальних, так і приватних. Щодо розвитку в контексті аналізу даних, певної аналітики, то тут кілька складових. Передусім, уже зараз є низка інформаційно-аналітичних дашбордів для аналізу та ухвалення рішень. Поряд із тим для повноти інформації з ЕСОЗ мають працювати усі заклади охорони здоров’я країни. Тому було ухвалено відповідні зміни до ліцензійних умов з медичної практики та щодо провадження господарської діяльності аптек. У цих закладів є перехідний період, щоб підключитися і працювати в системі», – зазначила Карчевич.

Вона пояснила, що було проведено попередній аналіз паперової облікової документації, в рамках якого опрацьовано понад 600 форм. Зараз електронні медичні записи фактично покривають понад 80% форм паперових медичних документів. 

«Але, окрім внесення записів, важливі також повнота і спектр охоплення. Тобто, щоб усі заклади працювали з системою та вносили дані. Тоді ми зможемо говорити про повноцінну електронну медичну картку пацієнта. Це актуально і в контексті депаперизації, і в контексті формування єдиного медичного інформаційного простору. Тоді будемо мати повноту даних, збережених в єдиному, захищеному місці», – додала заступниця міністра.

Карчевич звернула увагу, що ЕСОЗ створювалась саме для того, аби передусім розуміти потреби Програми медичних гарантій (ПМГ). І щоб на основі даних, які вносяться і аналізуються, здійснювати виплати закладам охорони здоров’я в рамках пакетів ПМГ.

Читайте також: Українці за кордоном: як оформити оплачуваний лікарняний у Польщі

З часом, як зазначила Карчевич, система почала рости. Її функціонал розширився вже поза спектром ПМГ. Наприклад, функціонал імунізації розробили під потреби протидії COVID-19. Реабілітаційний компонент розробляється для здійснення заходів з реабілітації у сфері охорони здоров’я. 

«Весь впроваджений функціонал, усі дані, які є в системі, аналізуються. Для цього є відповідні інформаційно-аналітичні панелі. Усе здійснюється і в контексті фінансових виплат, і в контексті певних рішень», – зазначила заступниця міністра.

Крім того, в ЕСОЗ містяться дані про те, скільки лікарів працює в лікарнях, де і яких фахівців не вистачає, яка кількість медперсоналу під час війни виїхала, звільнилась, перемістилась. А оперативна статистика для ухвалення рішень збирається через систему MedDatа. Карчевич пояснила, що регіони вносять їх у систему щоденно. 

«Ми це моніторимо, аби бачити кадрову ситуацію по різних регіонах. Зокрема, скільки лікарів і медичних працівників залишили територію країни з початку повномасштабної війни; скільки з того чи іншого регіону переїхали в інші регіони. На підставі цих даних ухвалюються рішення», – зазначила Карчевич.

За її словами, аби ситуацією можна було оперативно управляти, у тому числі й закривати кадрові потреби, були ухвалені відповідні нормативно-правові рішення. Зокрема, було розроблено механізм відрядження фахівців з інших регіонів. Він передбачає направлення на роботу в інші регіони, у першу чергу тих медпрацівників, які самостійно виявили бажання бути залученими до якнайшвидшого відновлення нормальної життєдіяльності й здоровʼя наших громадян, що були позбавлені доступу до якісних медичних послуг. Зараз це питання розглядається також щодо деокупованих територій, зокрема Харківської і Херсонської областей.

Читайте також: У МОЗ пояснили, як оформити інвалідність дистанційно

Карчевич також зазначила, що в МОЗ вже почали думати над створенням великого реєстру усього медичного обладнання. На сьогодні, за її словами, можна сказати лише, що можливо в його контексті дасться зробити повноцінний облік. 

«Адже справді було багато поставок медичного обладнання через гуманітарну допомогу. Зараз облік гуманітарної допомоги ведеться в системі MedDatа. Але якщо говорити комплексно, то ці дані наразі є в різних системах. Інтегрованого обліку медичного обладнання поки що немає», – додала заступниця міністра.

Однак, Карчевич запевнила, що такий варіант наразі розглядається. Вона пояснила, що це актуально, аби розуміти, що є, що поставлено, де є потреба. Особливо це актуально зараз, коли моделюється мережа закладів охорони здоров’я за кластерним підходом. Відповідно, як зазначила посадовиця, будуть визначені заклади спроможної мережі та, якщо є потреба в обладнанні у цих закладів, її важливо першочергово покрити.

Що стосується заповнення і паперової, і електронної документації лікарями, Карчевич звернула увагу, що згідно з наказом МОЗ від 28.02.2020 № 587, медпрацівники можуть не вести записи у паперовій формі, якщо всі дані внесені до системи. 

«Є ще понад 600 паперових форм, які зараз аналізуються на предмет того, що можна швидко скасувати, а де потрібно йти довшим шляхом і здійснити реінжиніринг процесів. Це великий шмат роботи, який нам ще потрібно здійснити, аби перейти на повноцінний електронний облік. Під час війни ми побачили, що там, де записи велись на папері, і заклад тепер зруйновано, дані втрачено. Яскравий приклад – по рутинних щепленнях. Дані не були внесені до системи, паперові знищені, і відновити їх неможливо. Є випадки, коли дітям потрібно зробити повторні щеплення, бо про попередні немає підтверджень. Якби все це було внесено до електронної системи, підтвердити було б легко», – додала заступниця міністра.

Читайте також: Право на здоров’я: що робити, якщо вам відмовляють у щепленні

Водночас вона запевнила, що ЕСОЗ надійно захищена. За словами Карчевич, від початку повномасштабної війни і раніше на ЕСОЗ здійснювалась низка кібератак. Одні з наймасованіших були 24 лютого, перед початком вторгнення РФ. 

«СБУ підняло нас о третій годині ночі – масовані атаки йшли на різні державні системи та реєстри. Як ви знаєте, жодного «злому» даних в ЕСОЗ не відбулось», – зазначила посадовиця.

Що стосується доступу до медичних даних в ЕСОЗ, то його, за словами Карчевич, має виключно медичний працівник за згодою пацієнта. Також доступ до своїх даних може мати пацієнт у рамках функціоналу «кабінет пацієнта». У тих медичних інформаційних системах, де він реалізований.

«Зараз плануємо зробити централізований запуск функціоналу «кабінет пацієнта», щоб усі користувачі та усі пацієнти мали певні функціональні можливості щодо доступу, управління своїми медичними даними та іншими функціями. Наприклад, щодо донорства крові, нагадування про щеплення і багато інших корисних речей, які стимулюватимуть людей піклуватись про власне здоров’я. Пацієнт зможе подивитись кожен свій візит, щеплення, направлення, створені історії хвороби, тобто всі записи, внесені до системи», – додала Карчевич.

Нагадаємо, через військове вторгнення Росії багато українців змушені були виїхати за кордон. У Міністерстві охорони здоров’я спростили оформлення лікарняних для переселенців за кордоном, які стали тимчасово непрацездатними.