UA / RU
Підтримати ZN.ua

Експерти підрахували освітні втрати українських школярів через карантин

Через низьку якість освіти та пандемію коронавірусу учні можуть втратити понад три роки якісного навчання.

Карантинні обмеження, як реакція на епідемію коронавірусу, можуть суттєво вплинули на якість освітнього процесу в нашій країні та поглибити системні проблеми з доступом до освіти.

Історично в Україні 2,8 років навчання марнуються через низьку якість освіти. За даними Світового банку, залежно від сукупної тривалості карантину ці втрати можуть збільшитись на 0,3-0,9 років шкільного навчання, йдеться в аналітичному огляді ГО «Ініціатива ХОЛОН».

«Найбільше постраждали діти, які й до епідемії мали ускладнений доступ до якісної освіти: навчаються у сільських школах, не мають гаджетів та (або) доступу до інтернету», - наголошує співавторка огляду, експертка з питань освіти і колишня очільниця МОН Анна Новосад. Так, 35% учнів у гірських районах Івано-Франківської області не мали інтернету для дистанційного навчання.

Проблеми з доступом до навчання також мали діти з особливими освітніми потребами, та ті, хто навчаються в спеціальних школах. Під удар потрапили й учні початкових класів, які не могли відвідувати школи та не мали уроків у межах Всеукраїнської школи онлайн, котрі охоплювали лише авдиторію середньої і старшої школи.

«Фактично, освітою  дітей 1–4 класів займалися батьки», - наголошує Новосад.

Активісти ініціативи також підготували стратегію компенсації втрачених знань. Що варто зробити:

Читайте також: Освіта в Україні: Кабмін готує стратегію розвитку на 10 років, а Зеленський обіцяє реформу

«Дзеркало тижня» системно відстежує ситуацію з освітою в Україні. Від початку карантину багато матеріалів ми присвячуємо дистанційному навчанню, цифровізації освіти та реформуванню середньої і вищої школи.

Як технології змінюють освіту, читайте у статті Максима Сундалова «З паперу— в цифру, з класів — в онлайн». Які зміни пропонує проєкт Типового навчального плану для 5–9 класів, розповідає Володимир Онацький у матеріалі «Як навчатимуться старшокласники завтра». Чому вкладення державних і місцевих бюджетних коштів у освіту мають підвищувати її якість, а не направлятись на ремонт фасаду і класів, пояснює Анатолій Ткачук у матеріалі «Інвестиції в освіту чи в асфальт?».