У Києві презентували результати соціологічного опитування про те, що українці знають про права людини та як оцінюють стан їхнього дотримання, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва 2023 року в співпраці з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та Центром прав людини ZMINA за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Зазначаєься, що це вже четверта хвиля загальнонаціонального репрезентативного дослідження, яке з 2016 року досліджує, як змінюються погляди та розуміння прав людини в Україні.
Заступник постійного представника Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні Христофорос Політіс наголосив на важливості накопичення даних та посилення підходу, який ґрунтується на правозахисті, особливо в умовах повномасштабної війни, що створила нові загрози для захисту прав людини в Україні.
"Ми віримо, що багатовимірне соціологічне дослідження стане джерелом інформації для розроблення політик з розвитку, стратегічних документів, планів дій та програм з розвитку спроможностей, які сприятимуть посиленню прав людини, верховенству права та інклюзивності. Інформований процес відновлення, який ґрунтуватиметься на доказах, є вкрай важливим для того, щоб у ці важкі часи для України ніхто не залишився без уваги", – зазначив Політіс.
Згідно з результатами досліджень, попри безпекову ситуацію, економічну кризу та інші гуманітарні проблеми, зумовлені повномасштабною війною, серед ціннісних пріоритетів українців на першому місці залишається свобода – 91% респондентів обрали її як основну цінність. Також респонденти частіше обирали безпеку (79%), справедливість (76%) та гідність (71%).
Очільниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила, що це пояснюється тим, що люди бачать, до яких наслідків може призвести згортання прав і свобод.
"Закономірно зріс відсоток українців, які не готові поступитися державі часткою своїх прав і свобод в обмін на матеріальні блага, – з 35% у 2016 році до 47% у 2023 році. Так само на 10% за останні сім років побільшало українців, які не покладаються на державу, а передовсім на власні сили. Українська нація стрімко дорослішає", – сказала Печончик.
"Українці лишаються відносно пасивними щодо захисту своїх прав. 44% опитаних визнали, що хоча б раз стикалися з порушенням їхніх прав. З поміж тих, чиї права порушувались, половина опитаних намагалася захистити свої права, але лише 18% здебільшого вдавалося відстояти їх. Втім, 49% респондентів навіть не намагалися захистити права", – йдеться у матеріалі.
Варто підкреслити, що минулого року для захисту своїх порушених прав українці стали вдвічі частіше звертатися до поліції – про це зазначила чверть опитаних. Також кількість тих, хто звертався до адвокатів безоплатної правничої допомоги у 2023 році, зросла до 21% у порівнянні з 11% у 2020-му.
Згідно з даними дослідження, попри складну ситуацію у нашій країні та обмеження, пов’язані з воєнним станом, оцінка щодо дотримання різноманітних прав дещо покращилася в порівнянні з результатами попередніх опитувань.
"Так, за п’ятибальною шкалою дотримання культурних прав оцінили в 3,38 бала, політичних прав (право обирати владу та бути обраним, створювати політичні партії та громадські об’єднання, свобода мирних зібрань тощо) – у 3,04 бала, основоположних прав (право на життя, особисту свободу, свободу слова тощо) – у 2,93 бала, екологічних прав – у 2,78 бала, соціально-економічних прав – у 2,71 бала", – кажуть дослідники.
"Здавалось би, парадоксально: під час повномасштабної війни респонденти оцінюють дотримання різних груп прав вище, ніж раніше. Але тут є зрозуміле пояснення. Ймовірно, респонденти оцінили дотримання різних груп прав краще, ніж у 2020 році, тому, що багато з них усвідомлює, що могло і може бути значно гірше. А по-друге, опитування проводилося посеред великої війни, і респонденти, найімовірніше, оцінювали дотримання прав саме в цьому контексті", – сказав асоційований аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.
Раніше Центр прав людини ZMINA повідомляв, що наразі до Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який враховує військових та цивільних, внесено дані щодо 51 тисячі людей. Водночас правозахисники наголошують, що родини зниклих безвісти часто не знають, куди звертатися по допомогу та які є державні гарантії