Зараз немає інструментів, які б дозволили боротися з плагіатом. П′ять років тому, наприкінці липня 2016-го, Кабмін ухвалив постанову №567 «Деякі питання діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», якою вилучив розділ «Позбавлення наукових ступенів» із «Порядку присудження наукових ступенів». Тобто офіційних інструментів боротьби з недоброчесністю не стало. Про це у своїй статті для ZN.UA "Плагіат: чому за це нікого не карають" пише кандидатка економічних наук Світлана Благодєтєлєва-Вовк.
Офіційна причина — зміна нормативної бази відповідно до змісту нового на той час Закону «Про вищу освіту». З огляду на це функцію розроблення правил притягнення до академічної відповідальності передали Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Хоча не варто виключати іншу мотивацію для скасування дії розділу про покарання фейкових науковців, пов’язану з «кириленкогейтом» — гучним викриттям на академічному плагіаті дружини віцепрем’єр-міністра Катерини Кириленко.
У 2019 році НАЗЯВО спільно з громадськістю розробили проєкт «Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня». І цим би можна було тішитися, якби документ був затверджений Кабміном. Але він вже два роки - з літа 2019-го року, лежить під сукном у кабінетах виконавчої влади, і невідомо коли і чи взагалі буде затверджений.
За цей час до комітету з етики НАЗЯВО надійшло 13 скарг про порушення академічної доброчесності.
Якщо раніше якість атестаційного процесу викликала стурбованість і нарікання у таких наукових напрямках як економічні, юридичні, медичні, педагогічні науки, то за минулі п’ять років у них запрацював конвеєр фейкових науковців. Достатньо ознайомитися з інформацією з оголошень про захисти дисертацій, які викладаються на сайті МОН, щоб осягнути його потужність. Так, наприклад, з 2018 року під час виконання своїх повноважень захистилося 26 народних депутатів, віце-прем’єр-міністр Кабінету Міністрів України, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, голова Державної прикордонної служби України, голова Державної аудиторської служби України, 4 перших заступників міністрів та 3 заступники міністрів, 4 міських голови, 23 голови судів, 230 суддів, 101 прокурор, голова обласної ради, 6 заступників голів облдержадміністрацій, 8 голів райдержадміністрацій, а також сотні інших чиновників та представників влади нижчого рівня – керівників департаментів, секторів, начальників управлінь, відділів, їхніх заступників тощо. Яким чином вони поєднували наукові дослідження та виконання власних обов’язків давно вже не є питанням, бо відповідь на нього відома. Публікації, дисертації та захисти були забезпечені партнерами із навколонаукових кіл. Довести це елементарно, дослідивши розклад дня та бекапи у хмарах з домашніх/робочих девайсів публічних осіб. Проте, це справа для майбутніх викриттів (за умови вдосконалення законодавчої та нормативної бази та її застосування).
Якщо переглянути оголошення про захист дисертацій за серпень 2021 року, то можна дійти висновку, що в окремих наукових напрямах обслуговують переважно представників спільнот, далеких від освіти та науки. Так, серед 38 оголошень про захист кандидатських дисертацій за юридичними науками серед претендентів знаходимо 12 суддів, 3 голови судів, голову районної держадміністрації, 3 різноманітних начальники та одного заступника начальника, тобто, загалом, 20 людей, які не мають жодного стосунку до науково-освітньої сфери. Освітян у цьому переліку представляє проректор, 4 викладачі та один асистент. Їхня частка становить лише 16% від тих, кого допущено до захисту.
Ще гірша ситуація спостерігається серед претендентів на науковий ступінь кандидата з держуправління. Тут серед 13 оголошень бачимо голову районної держадміністрації, першого заступника голови держобладміністрації, 5 директорів організацій, 2 начальники відділу та одного заступника начальника. Загалом, 10 осіб. І лише одного асистента кафедри! До слова, серед претендентів у доктори наук з держуправління бачимо ректора та народного депутата, останній з яких захищається у МАУП. Саме там одна із спецрад проголосувала за те, щоб нардеп Кива став кандидатом наук.
Інші матеріали Світлани Благодєтєлєвої-Вовк читайте за посиланням.