За ініціативою президента Володимира Зеленського в лютому 2020 року було створено консультаційну раду, до якої ввійшли видатні українські медики – представники медичних закладів та профільних вишів.
Саме на результати роботи цієї групи, що проходила під керівництвом голови парламентського комітету Михайла Радуцького, посилаються у своїх заявах і президент, і міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Ось тільки сам звіт медиків мало хто бачив.
Про те, що відбувалося на робочій групі і якими були її висновки, ZN.UA розмовляло з її учасниками.
"Була дискусія, кожен висловлював свої застереження і говорив про проблеми. Результатом став один узгоджений варіант висновків – розлогий документ, який усі правили і давали зауваження. Там були цифри й рекомендації з кожного напряму. Висновки на той момент звучали так: реформу підтримати, але дофінансувати, виправити помилки, завершити підготовку законодавчої бази, внести зміни стосовно післядипломної освіти, науки, професорського складу в лікувальному процесі", - розповідає головний лікар Національного інституту раку Андрій Безносенко.
За його словами, за два дні після зустрічі групи було призначено нового міністра охорони здоров'я, а потім в Україні почалася епідемія коронавірусу, було введено карантин і "пріоритети стали іншими".
"1 квітня настало (дата запуску другого етапу медреформи – ред.), тому ми навіть не педалювали жодних рішень. У нас є група в Вайбері, але відтоді жодних новин не було", - каже лікар.
У робочій групі Безносенко відповідав за онкологію. Станом на лютий-початок березня було проаналізовано фінансовий стан усіх 32 онкологічних установ України за останні рік-два за субвенціями.
Потім змоделювали прогноз – що буде у випадку підписання всіх договорів, коли, згідно з тарифами НСЗУ, запуститься реформа. За його результатами всі онкологічні установи вигравали в грошах від 10 до 200%.
"Так, потрібно розуміти, що ми не покриваємо 100% витрат, і наші пацієнти будуть змушені докуповувати витратні матеріали, медикаменти. Ми, на жаль, не можемо заплатити ринкову зарплату лікарям. Але порівняно з 2019 роком є збільшення фінансування лікування раку. І для мене це був основний меседж про поліпшення ситуації", - наголошує Безносенко.
Прогноз лікарів виявився вірним на 90% – не всі договори було підписано. Але підписання договорів із НСЗУ залежало ще й від того, наскільки обласні громади готувалися або не готувалися до другого етапу реформи. Адже відповідальність за оснащення медустанов, їх ремонт і комуналку – те, що не входить в тариф, покладалася на місцеву владу.
"Тим не менш, настало 1 квітня, і навіть головні лікарі-скептики побачили, що реально отримали більше грошей. І це без урахування ліків, які постачаються централізовано (не вчасно, але базовими хіміопрепаратами онкоцентри забезпечені), та коштів місцевих бюджетів. Якщо говорити загалом, то обсяг фінансування для лікування онкозахворювань в 2020 році НСЗУ збільшила на 70% порівняно з 2019 роком", - додає він.
Дуже показовий приклад Київського онкоцентру на вулиці Верховинній. Його фінансування за субвенцією в 2019 році становило 105 млн грн за 12 місяців. А на 9 місяців 2020 року центр отримав від НСЗУ 212 млн грн, тобто вдвічі більше. Річний бюджет Сумського онкоцентру за субвенцією 2019-го становив 41 млн грн, на 9 місяців від НСЗУ – 102 млн грн. Деякі онкодиспансери отримали більше на 15-20%. У якихось фінансування збільшилося в кілька разів.
"Для тих, хто розуміє, що за один день в країні не знайдеться фінансування, щоб усі перекрити і зробити, як у Європі, що цей процес тривалий, – це початок хороший", - вважає головлікар.
За словами Безносенка, перегляд реформи і повернення до субвенцій 2019 року, які у кілька разів менше, ніж оплата згідно з тарифами НСЗУ, головлікарям онкоцентрів пояснять "поганою реформою": "Ми вам повернемо все, як було в 2019 році, і за рахунок ваших пацієнтів знову фінансуватимемо неефективні лікарні".
Наприклад, Одеський обласний онкодиспансер, який торік за субвенцією за 12 місяців отримав 62 мільйони гривень, а на дев'ять місяців 2020-го за Програмою медичних гарантій – 259 мільйонів гривень, якщо медреформу скасують і повернуться до історичного фінансування, щомісяця недоодержуватиме по 23 мільйони гривень.
"Як пояснити онкопацієнтам і лікарям-онкологам, що зміна (скасування, відтермінування) реформи, яка призведе до істотного зменшення фінансування онкозахворювань, - це ніби правильний крок? Онкологія – все-таки друга причина смертності й мільйон пацієнтів, яким ми, лікарі, щодня повідомляємо, що їм треба купити ліків на десятки, а то й сотні тисяч гривень на один курс. А, виявляється, гроші в державі є. І, хоч тариф не ринковий, в онкології він зіграв у плюс", - підкреслює він.
Які висновки не були враховані під час розробки медреформи і яких дійшла робоча група з її вдосконалення, читайте у статті Алли Котляр "Скасуванння медреформи. Назад у совок?" для ZN.UA.