Міністерство соціальної політики 15 січня породило черговий "запобіжник" проти зловживання у сфері гуманітарної допомоги, а саме - не розглядати звернення про визнання гуманітарною допомогою вантажів, які передбачають передачу гуманітарної допомоги набувачем - юридичною особою іншим юридичним або фізичним особам, пише на своїй сторінці у Фейсбук директор ГО "Єдина служба правової допомоги" Денис Осмоловський. Обґрунтування - гуманітарна допомога має розподілятися отримувачем безпосередньо набувачу (фізичній особі або набувачу) – юридичній особі для постановки на баланс з метою використання для власних потреб юридичної особи.
"Для розуміння – отримувач це той, хто ввозить, набувач – це той, для кого ввозять. Простими словами – благодійний фонд (отримувач) ввозить щось для лікарні (набувач), і лікарня, за логікою Мінсоцполітики, вже не має права комусь передавати отриману допомогу, а лише може поставити собі на баланс та використовувати для власних потреб", - додав Осмоловський.
"Недавно ми отримали більше 200 інвалідних візочків з США. Приїхали техніки й підлаштували ці візочки під пропорції кожного отримувача. Якщо ці зміни врахувати, ми не зможемо передати ці візочки ні в лікарні, ні в соцслужби, ні в хоспіси. Вони матимуть самі їх розмитнювати. А перевозити нецентралізовано, по кілька візочків, ще й з технічним супроводом, нереально. Зазвичай, іде якийсь певний об'єм, який заповнюється: контейнер, фура. Ми розмитнюємо, а потім все це розбивається на кілька набувачів: лікарень, шпиталів, або фізичних осіб", - наводить приклад голова правління ГО "Ініціатива Е+" Валентина Варава. -
А що робити з медпрепаратами та витратними матеріалами?
"Такий підхід також видаляє з набувачів і місцеві органи влади (самоврядування), які отримують від фондів гумдопомогу саме для передачі цільовим групам, фізособам здебільшого, а не для власних потреб. Якби місцеві органи влади отримували таку допомогу для себе, питання було б в іншій сфері – антикорупційній" - продовжує Денис Осмоловський.
За його словами, задекларована логіка Мінсоцу наче зрозуміла – подолати можливі зловживання. Дійсно майже неможливо проконтролювати розподіл допомоги, коли набувач - юридична особа, і передає допомогу далі юридичним та фізичним особам. Саме у такий спосіб здебільшого і відбувається удавана гумдопомога. Але в даному випадку досягнення мети є абстрактним, а правові наслідки можуть бути конкретними, адже закон "Про гуманітарну допомогу" (ст.1) дійсно визначає, що набувачі гуманітарної допомоги – це фізичні та юридичні особи, які її потребують, і яким вона безпосередньо надається. Однак закон не обмежує набувача постановкою на баланс та не визначає кінцевого набувача.
"Але головним є те, що в цій же статті закону термін "гуманітарна допомога" визначено як "цільова адресна безоплатна допомога, що надається іноземними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні, які її потребують у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю"…і т.д. Отже, маємо певну правову невизначеність в базовому законі, хто ж саме потребує гумдопомогу - отримувач чи набувач", - додає Осмоловський.
"Кроки Мінсоцполітики в боротьбі за швидкий результат запобігання зловживанню, без системного визначення проблеми та шляхів її правового подолання, породжують лише ефект "виплеснутої дитини". То видаляють з реєстру отримувачів фонди за відсутності правових підстав, то обмежують розгляд документів при неоднозначності правових норм.
У всьому світі "гуманітарна допомога" - це забезпечення життєдіяльності людей у критичний момент, є загальноприйняті принципи, особливості, міжнародні стандарти, наприклад, викладені в гуманітарній хартії "Сфера". Лише у нас - маємо гуманітарну допомогу, як різновид благодійної допомоги від іноземних структур, яка просто не оподатковується. Без проведення аналізу, який такий критичний момент для життєдіяльності людей в Україні породжує потребу в тисячах тон текстилю.
Настав час визначитись зі статусом гуманітарної допомоги в державі, провести нормативні зміни, адаптувавши законодавство до міжнародного досвіду. Маємо надію, що політика Мінсоцу за принципом "виплеснутої дитини" стане каталізатором змін у цій сфері".
Нагадаємо, що у рамках боротьби зі "схемами на гуманітарці" наказом №3 від 9 січня 2020 року 79 (!) організацій було виключено з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги. Причина - неподання звітів про розподіл гуманітарної допомоги. Серед "схемщиків" опинились солідні міжнародні організації - Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Місія Міжнародного комітету Червоного Хреста, а також авторитетні державні установи й волонтерські організації.
За висновками спеціалістів Єдиної служби правової допомоги, наказ про виключення юридичних осіб з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги є протиправним і підлягає скасуванню.
Детальніше про проблемні питання гуманітарної допомоги в Україні читайте в матеріалі Валентини Варави та Дениса Осмоловського "Гуманітарка як дзеркало проблем Мінсоцполітики".