Розпад Радянського Союзу позитивно оцінюють 67% громадян України, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня серед 2024 респондентів на всій території України, окрім регіонів, які окуповані або на яких ведуться активні бойові дії.
Частка тих, хто негативно ставиться до розпаду СРСР, становить 16% і приблизно дорівнює частці тих, хто не визначився зі своїм ставленням до цієї історичної події (17%).
Якщо порівняти з 2020 роком, то українці почали значно схвальніше ставитися до розпаду Радянського Союзу. За два роки частка тих, хто позитивно оцінив розпад СРСР, зросла на 18% паралельно зі зменшенням негативної оцінки цієї події на 16%.
Навіть якщо брати вікові категорії, то більшість і серед молоді (яка не жила в СРСР), і серед пенсіонерів (які жили в СРСР) схвально оцінюють розпад Радянського Союзу.
Найбільше задоволених розпадом СРСР серед громадян, які не жили у ті часи чи застали кінець СРСР у юному віці. Серед них позитивно оцінили розпад Союзу 70–72% опитаних. Найменше тих, хто позитивно оцінив розпад СРСР, серед громадян, яким за 60 років. Українці, котрі народилися після 1991 р., найменше ностальгують за Радянським Союзом та не бажають його відновлення.
Мова спілкування (російська або українська) також не впливає на абсолютні показники небажання повернення українців до Радянського Союзу. Серед україномовних українців розпад СРСР вважають позитивною подією 74%, серед російськомовних – 52%.
Як і СРСР, Росія має закладені в систему такі вади як гіперцентралізація, корупція тощо, що вкупі веде до інституційного занепаду та розпаду країни. Детальніше про це читайте у статті Івана Гісема «Розпад Росії: що про це думають на Заході».