Українські слідчі раніше не досліджували «білоруський слід» у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, заявили адвокати одного з «обвинувачених», музиканта та військовослужбовця Андрія Антоненка.
Напередодні опозиційна організація «Білоруський народний трибунал» передала ЗМІ записи, зроблені в кабінеті колишнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева. Справжність записів підтвердили в Центрі Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо).
На плівках власник кабінету обговорює зі спецслужбовцями ліквідацію противників режиму Алєксандра Лукашенка. Зокрема, журналіста Шеремета пропонувалось вбити вибухівкою, показово, щоб інші критики режиму зробили «правильні висновки».
«Ретельно вивчивши усі представлені слідством «докази», захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася. Про неї також постійно забували міністр і його заступники, керівники поліції, прокурори і слідчі. (…) Лунали слова і Росія, і ПТСР, і екстремізм, і шизофренія виконавців, але про Білорусь – жодної згадки», - йдеться у заяві юридичної компанії «Сенс Україна».
Після публікації «плівок Зайцева» у Національній поліції заявили, що Служба зовнішньої розвідки отримала їх ще в грудні 2020 року і тепер розслідує версію щодо замовників вбивства. Водночас версія щодо виконавців цього злочину залишається незмінною.
Адвокати ж переконані: саме ця версія мала стати пріоритетною від самого початку розслідування.
««Білоруський слід» з урахуванням політичної позиції Павла Шеремета мав би бути найпріоритетнішою версією розслідування, особливо з урахуванням того, що вбивство сталося 20 липня – в день першої інавгурації Алєксандра Лукашенка в 1994 році – дата, яку той, за даними ЗМІ, щороку неофіційно святкує», - зазначили захисники Антоненка.
Вони також вказали на те, що «білоруська версія» суперечить українському обвинуваченню. У справі немає натяків на зв’язок обвинувачених зі спецслужбами, зокрема іноземними. А мотивом злочину називається «створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту».
«Інформація щодо готування політичного вбивства Павла Шеремета КДБ Білорусі потребує ретельної перевірки. (…) У разі, якщо причетність білоруських спецслужб до цього вбивства підтвердиться, то виникне питання чи не свідомо керівники МВС і Нацполіції покривали як замовників так і виконавців», - додали адвокати Дмитро Круговий, Віталій Галенченко і Станіслав Кулик.
Захист планує звернутись до компетентних органів європейських країн, аби ті перевірили викладену у записах інформацію.
В Україні у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була «дестабілізація суспільно-політичної ситуації». Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
28 вересня 2020 року справу Шеремета передали до суду, замовників і організаторів за час розслідування так і не встановили. Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.