Тисячі людей підозрюються українськими правоохоронцями у вчиненні злочинів в умовах збройного конфлікту. Тільки в Криму присязі зрадили десятки тисяч правоохоронців і понад половина співробітників органів прокуратури, розповів ZN.UA заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов.
«Тільки в Криму на момент початку окупації працювало близько 22 тисяч правоохоронців і 1400 людей в органах прокуратури. Знаєте, скільки їх не зрадили присяги? Трохи більше тисячі правоохоронців і 570 прокурорів! Решта залишилися й почали співпрацювати з окупаційною адміністрацією», - ділиться він у розмові з редакторкою відділу міжнародної політики Тетяною Силіною.
В Офісі генерального прокурора побоюються, що всі ці люди уникнуть кримінальної відповідальності. Але не тому, що можуть втекти до Росії (країна-агресор не видає власників своїх паспортів - ред.), а тому що до них неправильно застосована норма закону.
«Необхідна правильна кваліфікація. Тільки трохи більше 1% із тисяч справ за фактами воєнних злочинів в Україні кваліфіковані належним чином. Ще кілька років – і особи, які співпрацювали з окупаційною владою, зможуть безкарно переміщатися на підконтрольну Україні територію. Бо в нас є так звана «поправка Лозового» (внесена ексдепутатом Андрієм Лозовим - ред.), котра обмежує терміни досудового розслідування, скажімо, з особливо тяжких злочинів (а воєнний злочин таким і є) до 18 місяців», - зазначає Мамедов.
Ускладнюють притягнення до відповідальності недосконалий процес заочного досудового розслідування і судового розгляду - правоохоронці не можуть направити до суду обвинувальні акти щодо обвинувачених посадових осіб Збройних сил РФ і НЗФ, оскільки вони або за межами України, або на окупованих територіях.
«І це тільки частина проблем із законодавством, яка не дає нам можливості ефективно працювати на цьому напрямі. Все це ми неодноразово озвучували парламентаріям і обговорювали з ними всі ці питання. Дуже сподіваюся, що нас усе-таки почують», - додає він.
На сьогодні в Кримінальному кодексі України є тільки одна стаття 438 (порушення законів і звичаїв війни - ред.), згідно з якою можна кваліфікувати дії окупанта і його пособників як воєнний злочин.
За словами заступника генерального прокурора, на сьомому році збройного конфлікту у нас немає в законодавстві такого поняття як злочин проти людяності. А чинна стаття бланкетна, довідкова, і для того, щоб слідчий СБУ, Національної поліції і ДБР, а це органи, з якими прокурори працюють з категорією воєнних злочинів, могли правильно кваліфікувати події, необхідно знати близько 30 міжнародних договорів.
«Щоб ви розуміли, це документи починаючи з кінця XIX століття. І треба їх не тільки знати, а й розуміти, під яку норму Конвенції підпадає той або інший злочин. Це великий пласт роботи, і наші прокурори навчилися це робити», - підкреслює Гюндуз Мамедов.
Якщо ми хочемо, щоб всі винні у воєнних злочинах були притягнуті до кримінальної відповідальності, а жертви війни - відновлені у своїх правах, потрібні зміни, вважає він.
«Ми вже кілька років намагаємося імплементувати норми міжнародного гуманітарного та кримінального права в національне законодавство. Експерти, учені, правозахисники, міжнародні організації виконали колосальну роботу Але ще з попереднього скликання парламенту зробити це, на жаль, ніяк не вдається», - розповідає заступник генпрокурора.
Відповідний законопроєкт вже двічі приймався в першому читанні народними депутатами двох скликань, але до логічного завершення парламент цю справу поки що не довів.
Крім того, прокурори наполягають на необхідності ратифікувати Римський статут, який дасть Україні більше прав у міжнародних інстанціях.
«Хотів би розвіяти побоювання тих, хто вважає, що через це почнуться масові переслідування. Це непов'язані між собою процеси. Юрисдикцією розслідувати воєнні злочини Верховна Рада наділила МКС ще 2015 року, а правом збирати необхідні матеріали і доказову базу – Кабмін та органи прокуратури», - пояснює співрозмовник ZN.UA.
Відповідаючи на запитання ZN.UA про те, чому все так затягується, в чому причина, Гюндуз Мамедов зазначив: «Навколо цього питання дуже багато спекуляцій і немало скептиків, які трактують його цілком однобічно».
Але законопроєкт №2689 про імплементацію норм міжнародного кримінального та гуманітарного права дасть можливість кваліфіковано оцінювати події, що відбуваються на окупованих територіях, називаючи речі своїми іменами, це – воєнний злочин, а це – злочин проти людяності, вважає він.
Проєкт закону також дає можливість конкретизувати всі ці правопорушення, надає більш комфортні правові умови для роботи правоохоронців і органів прокуратури
«Дайте нам можливість виконувати свою роботу на основі міжнародних норм, посильте інституційну спроможність, зробіть свій внесок у притягнення до відповідальності воєнних злочинців, адже ми — єдина країна на європейському континенті, яка і зі зброєю в руках, і в правовому полі бореться з агресором», - резюмує Мамедов.
Як покарати агресора? Хто судитиме вище керівництво РФ за порушення міжнародного гуманітарного і кримінального права? Чи будуть покарані ті, хто став на бік агресора й окупанта? Що робить Україна для того, щоб покарання стало невідворотним? Читайте в інтерв'ю, яке взяла Тетяна Силіна у заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова.