Після повільних, але впевнених завоювань на сході України, Росія дещо наблизилася до своєї видозміненої мети захопити весь Донбас. Навіть попри те, що її армія зазнала тяжких втрат, а поточні цілі Кремля набагато скромніші, ніж захоплення Києва і повалення уряду, загроза ескалації цієї війни все ще зберігається.
Україна успішно застосовує західну високоточну зброю на зразок установок M142 HIMARS. І це може переконати Кремль посилити агресію. Попри те, що це зараз здається неможливим, Москва все ще може спробувати захопити всю Україну пізніше або просто виснажити українську армію, щоб змусити Київ піти на немислимі поступки. Так зване «килимове бомбардування», застосування хімічної чи біологічної зброї можуть бути використані для придушення українського опору у великих окупованих містах, таких як Херсон. Особливо, якщо український контрнаступ буде загрожувати витісненням російської армії з регіону.
Вірогідність застосування тактичної ядерної зброї малої потужності хоч і доволі мала, але все ще можлива для пробиття міцних ліній оборони України на Донбасі. Коротше кажучи, вторгнення Кремля хоч і сповільнилося до війни на виснаження проти української армії, але у агресора все ще багато інструментів для ескалації. Саме тому Захід повинен готуватися до посиленої битви між Україною і Росією або навіть між Росією і Заходом (в основному гібридними методами). Як допомагати Києву, якщо Москва обере ескалацію? Що Захід зробить у відповідь на посилення російської агресії? Що він може зробити просто зараз, щоб не дозволити Кремлю зробити небезпечні кроки, які призведуть до розширення війни?
Експерти Atlantic Council Френсіс Шин, Дамір Марушич і Тайсон Ветцел склали список потенційних реакцій Заходу на ескалацію з боку Росії. При цьому пропозиції складені за зростанням.
Сценарій перший: рівень насильства збережеться приблизно на тому ж рівні, що і зараз
Автори пропонують розглянути наступні кроки, якщо Росія продовжить без розбору обстрілювати цивільну інфраструктуру і населені центри, але в більших масштабах. Вони зауважують, що ці пропозиції покликані посилити бойові можливості України, не підштовхуючи РФ до ескалації, яка б потенційно могла призвести до початку війни між НАТО або США і Росією.
Нормалізувати військову допомогу через ленд-ліз. НАТО і ЄС варто взяти приклад з США, ухваливши власну формальну програму військової допомоги для України, взявши за основу американський закон «Про ленд-ліз для захисту демократії України від 2022 року». Така програма дала б можливість країнам колишнього Східного блоку і Фінляндії постачати зброю Україні, водночас оновлюючи свої арсенали більш сучасними військовими технологіями з акцентом на наступальне озброєння включно з штурмовими літаками і безпілотниками, бронетранспортерами і іншими сухопутними вогневими системами, такими як РСЗО і далекобійна артилерія.
Відкрити двері для незгодних і солдатів-дезертирів. В часи Холодної війни Захід проводив політику радикальної відкритості для людей, які хотіли втекти з СРСР чи країн Східного блоку. Велика Британія і Євросоюз повинні відродити цю політику, знявши заборону на подорожі для росіян і білорусів, які опинилися під санкціями, але хочуть перейти на інший бік. Їм потрібно підтримати Україну в готовності прийняти російських солдатів, які готові дезертирувати через страх повертатися додому, де панує все більш тоталітарний режим. Захід повинен також розглянути можливість розширення відкритості для цих дезертирів у випадку, якщо в України закінчаться можливості приймати їх.
Закрити санкційні лазівки. Кілька великих лазівок, які дозволяли обійти нинішні обмеження, вже були закриті. Наприклад, Мінфін США у травні почав блокувати російські боргові виплати. Але інші обхідні шляхи лишаються умисне відкритими. Наприклад, ЄС зробив виключення для постачання російської нафти через трубопроводи на 18 місяців. Хоча Європа до лютого 2023 року хоче скоротити імпорт з РФ на 90%. Також існують численні структурні уразливості в західній економічній обороні проти корупції і енергетичного шантажу, які Росія використовує як зброю. І з цим потрібно розібратися, щоб посилити ефективність санкцій.
Сценарій другий: Росія посилить економічну відповідь
Зіштовхнувшись з болючими західними санкціями, Кремль посилює свої заходи у відповідь проти Європи і західних економік, обмежуючи чи взагалі зупиняючи поставки нафти і газу країнам, залежним від російських енергоносіїв. Експерти зауважують, що запропоновані ними дії у відповідь мають економічну природу і покликані ще більше обмежити участь Росії у глобальній фінансовій системі.
Розширити масштаб відключення від SWIFT. Станом на червень лише 7 банків Росії були позбавлені доступу до платіжної системи (хоча Єврокомісія запропонували усунути з системи ще три банки). США повинні співпрацювали з Єврокомісією, щоб визначити, які ще російські фінансові установи потрібно відключити від SWIFT, щоб досягти тих масштабів, в яких іранські банки позбавляли доступу до міжнародних платежів у 2012 році. Такі заходи підвищать ціну для Росії, скоротивши можливості її банків взаємодіяти з глобальною фінансовою системою, а також зменшивши потік грошей, які б Кремль зміг використати для фінансування війни.
Провести різку декарбонізацію. Повна відмова від російських газу і нафти матиме тяжкі наслідки для економіки ЄС. Однак, президент США Джо Байден може видати наказ, заснований на законі «Про оборонне виробництво», щоб розробити американську політику зеленої промисловості. Вона могла б допомогти запустити виробництво і експорт в Европу теплових насосів, сонячних панелей і інших технологій отримання відновлюваної енергії в таких масштабах, в яких була реалізована програма ленд-лізу в часи Другої світової війни. Це допоможе скоротити залежність Європи від російських нафти і газу без укладання угод з іншими авторитарними державами, які експортують енергоносії.
Встановити максимально допустиму ціну на російську нафту. Поки повне ембарго на російську нафту не почало діяти, ЄС може встановити найвищу граничну ціну, скорочуючи поступово російський імпорт і водночас змушуючи нових клієнтів платити за ведення бізнесу з Європою. Країни G7 вже розглядають цю ідею. Зрештою, цей задум може бути навіть більш успішним, ніж повне ембарго з точки зору виснаження воєнного бюджету Владіміра Путіна. Тому що він позбавить Росію експортних доходів від продажу нафти і газу по всьому світі, а не лише в Європі, а також захистить споживачів, які відчувають вплив інфляції. Єдиною реакцією Кремля в такому разі було б скорочення експорту нафти, що лише зменшило б його власні доходи. Але щоб план був ефективним, G7 і ЄС доведеться запровадити вторинні санкції проти країн, які продовжують імпортувати російську нафту і газ, а саме проти Туреччини, Індії і Китаю. Це потрібно для того, щоб змусити їх дотримуватися встановленої максимальної ціни на російські енергоносії. Звісно, існує ризик, що так західні союзники тільки підштовхнуть ці країни до ближчих відносин з Росією, але дипломатія не змогла переконати їх скоротити імпорт нафти з Росії. Також західні органи влади можуть посилити зусилля для відстеження російських танкерів, які вимикають системи навігації, щоб їх не могли виявити.
Створити спільний борг Європи. Щоб впоратися з великим збільшенням витрат на оборону, яке пообіцяли країни НАТО, а також щоб профінансувати масове виробництво, пов’язане з різкою декарбонізацією, ЄС повинен розглянути створення схеми для розподілу тягаря, випустивши спільні бонди. Якщо країни-союзники збільшать витрати на армію до хоча б 2% від ВВП, це вже збільшить витрати всього НАТО на 25%. Тож розподіливши борг, країни, розташовані далеко від потенційного фронту війни з Росією (а також менш залежні від російських енергоносіїв), зможуть подбати, щоб тягар цих політичних рішень не впав на плечі тільки тих громадян ЄС, яким російська агресія чи маніпуляції загрожують найбільше.
Третій сценарій: Росія влаштовує кібератаки
За цим сценарієм, загрузнувши у війні і зіштовхнувшись з економічними труднощами, Росія може вирішити розгорнути кібератаки, подібні до тих, які вона влаштувала проти Естонії в 2007 році, але в значно більших масштабах, атакуючи критичну інфраструктуру включно з нафтопроводами (як в США у 2021 році). Західна відповідь на це повинна бути зваженою, щоб продемонструвати суспільству, що оборонятися доводиться на новому полі битви. Експерти пропонують декілька способів для створення «некінетичного тиску» на Росію.
Заморозити або списати борг України. Росія може вдатися до кібератак в якості першого кроку ескалації проти НАТО. Саме тому альянсу дуже важливо зберегти потік військової допомоги в Україну, щоб вона й далі намагалася придушити російську армію, а отже обмежити її наступальні можливості в кібер-просторі. Це можна частково зробити за допомогою заморожування чи списання українського боргу. В травні український держборг зріс до 101,4 мільярда доларів. Країни G7 обговорюють необхідність призупинення чи й навіть списання українського державного боргу, щоб країна могла підтримати свою воєнну економіку і продовжувати займатися виробництвом військового обладнання і захисних засобів. Частину державного боргу України можна також перевести через своп-лінії українському Нацбанку, щоб Київ не зазнав дефолту і не зіштовхнувся з проблемами у забезпеченні своєї армії. Автори зауважують, що Київ поки публічно не просив заморозити чи списати його борг.
Вигнати Росію з Міжнародної групи протидії відмиванню грошей (FATF). Це міжурядова організація, яка встановлює стандарти, покликані завадити відмиванню грошей і іншим фінансовим злочинам. Станом на червень Росія лишалася членом FATF, попри вторгнення в Україну. Але їй заборонено займати лідерські чи консультативні позиції в організації. Попри ці обмеження, Москва зберігає хоч і слабке, але членство в FATF. Кібератака проти іншої країни-учасниці може переконати організацію вигнати Росію взагалі. Оскільки атака проти критичної інфраструктури за допомогою хакерських зламів буде кроком, який виходить далеко за санкції чи будь-яку іншу економічну відповідь. Офіційно немає такого правила, яке б забороняло включити країну-учасницю в чорний список FATF. Але виключення Росії зробить таку перспективу більш вірогідною. Це завадило б фінансовому відновленню Москви навіть після зняття більшості санкцій проти неї. Глобальний приватний бізнес не буде вести справи з країною, яка в чорному списку FATF.
Побудувати глобальну «коаліцію проти вторгнення». Ставши новою формою війни, широкомасштабна кібератака Росії проти Заходу, швидше за все, спровокує занепокоєння по всьому світі, особливо в тих країнах, які бояться подібних атак з боку Китаю і КНДР. Саме тому західні союзники повинні тісніше співпрацювати з партнерами на зразок Японії, Південної Кореї, Тайваню і Сінгапуру, а також з менш розвинутими країнами Африки і Латинської Америки, які вислювлювали подібні страхи, щоб обмінюватися інформацією про захист критичної інфраструктури і визначити потенційні кібер-загрози. Розвиток також кібер-оборони і стримування сформує базу «коаліції проти вторгнення» в кіберпросторі.
Завдати кібер-відповідь. Якщо Росія атакує США і/або союзників у Європі, Вашингтон повинен бути готовим відповісти пропорційно або непропорційно. Все буде залежати від масштабу і ефекту російської атаки. Цілями можуть стати російські військові мережі і системи, група радників Владіміра Путіна і впливові російські олігархи. Метою повинно стати виведення з ладу політичних і кібернетичних структур за допомогою організованої і виконаної кампанії кібервійни.
Завдати горизонтальну відповідь. Захід може також відповісти тим, що підірве російський вплив у інших сферах. Наприклад, західні партнери можуть закрити свої порти для російських військово-морських сил або й взагалі для всіх кораблів Росії в якості розширення санкційної політики (якщо буде відповідний консенсус). Ця політика вже застосовується в США, Канаді і деяких країнах Європи. Іншим варіантом горизонтальної відповіді стала б ескалація нинішньої кампанії публічного впливу проти найманців ПВК «Вагнер» у Сирії, Африці й інших частинах світу.
Четвертий сценарій: армія України зазнає поразки на полі битви
Експерти зауважують, що перелічені далі заходи варто розглянути в тому випадку, якщо Росія зможе успішно перегрупувати свої війська і провести великий наступ проти України, загрожуючи розбити оборону на Донбасі чи півдні (або в обох регіонах). Запропоновані рішення націлені розібратися з гуманітарною катастрофою, яка може початися після такого рівня боїв, а також збільшити тиск на російські сили.
Перепрофілювати арештовані активи Росії. Якщо лазівки для обходу санкцій будуть закриті, російські закордонні активи буде легше арештувати. Це не лише зменшить бюджет війни Путіна. Арешт активів олігархів можна також використати для того, щоб профінансувати гуманітарну допомогу для біженців і внутрішніх переселенців в Україні.
Для цього американські конгресмени демократ Том Маліновскі і республіканець Джо Вілсон запропонували закон «Про арешт активів для відновлення України», який передбачає перепрофілювання активів олігархів, вартість яких перевищує 5 мільйонів доларів, для фінансування гуманітарної допомоги, післявоєнної відбудови, а також інформаційних технологій, які б подбали, що інформація про війну і протести проти Кремля не були обмежені цензурою. Ці активи повинні охоплювати нерухомість, супер-яхти, приватні літаки, але не обмежуватися цим. Але перш ніж застосувати цей інструмент, США повинні подбати, що він зачепить також закордонні активи російського Центробанку. Хоча перепрофіляція російських активів може створити неприємний прецедент.
Відправити військово-морський конвой для супроводу експорту зерна. Російський ракетний удар по порту Одеси поставив під сумнів угоду про відновлення експорту українського продовольства через порти в Чорному морі. Може знадобитися відправка спеціального конвою, який би захистив критично важливі маршрути для забезпечення світу їжею. Зразком може стати операція «Ернест Вілл», проведена в Перській затоці у другій половині 1980-х років. ВМС США і НАТО повинні оголосити Кремлю, що вони будуть супроводжувати торговельні кораблі з зерном, які прямують з портів України. Ця операція, ідею якої просуває колишній головнокомандувач сил НАТО адмірал Джеймс Ставрідіс, повинна врахувати скорочену військово-морську присутність в Чорному морі відповідно до Конвенції Монтре, яка обмежує кількість суден, які проходять через Босфор. Також доведеться переконати Туреччину змінити свою позицію щодо блокування руху будь-яких сил НАТО в напрямку акваторії Чорного моря. Але операція невеликих масштабів скоротить вірогідність ескалації з боку США і НАТО. Американські або союзні ВПС також повинні супроводжувати вантажі, які будуть прямувати з українських портів.
Оголосити військову буферну зону. В разі поразки армії України на півдні і/або на сході, Київ і інші великі міста опиняться під загрозою російського наступу. Якщо Росія відновить наступ на територіях, які вважалися відносно безпечними, США і НАТО повинні оголосити 30-кілометрову нейтральну «буферну зону вздовж кордону між Польщею і Україною. Це буде лише офіційним визнанням ситуації, яка вже існує. Тому що сили ППО і протиартилерійські засоби альянсу вже покривають цю зону на українській території. Метою такого кроку буде розвинути політичний капітал для стримування російської агресії в регіоні і потенційно дати можливість оголосити захищену зону на більшій території України. Сили НАТО будуть захищати цю буферну зону від російських повітряних і ракетних ударів, щоб російські літаки і ракети не зайшли на безпосередню територію альянсу. Таким чином, сили блоку будуть вступати в контакт з будь-яким літаком чи ракетою, які будуть загрожувати оголошеній зоні.
Створити захищену гуманітарну зону. Після встановлення буферної зони, якщо Росія буде продовжувати посилювати свої бомбардування в Україні, НАТО повинен розширити цей буфер до гуманітарної захищеної зони, яка буде включати Волинську, Львівську і Закарпатську області. НАТО і ЄС після цього зможуть створити гуманітарні табори в цих областях, а також налагодити гуманітарні повітряні коридори, які б дозволили українцям за бажання евакуюватися в інші країни Європи. Зона буде захищена літаками і ППО НАТО. Спеціальні правила обмежать контакти між військовими альянсу і Росії або Білорусі. Вони вступатимуть в сутичку лише в тому випадку, якщо російські чи білоруські війська будуть атакувати зону з цих трьох областей.
Створити гуманітарний повітряний коридор. Якщо конфлікт пошириться на всю Україну, а не буде обмежений лише на сході, це призведе до підвищеного потоку біженців в сусідні країни, такі як Польща, Угорщина і Молдова. Біженців доведеться більш широко розподілити, щоб не перевантажувати сусідні країни. Коли повітряний простір над східним флангом НАТО і гуманітарною зоною буде захищений, можна налагодити авіарейси для українських біженців в інші країни Європи (в Іспанію, Португалію, Ірландію, Швецію чи Британію), а також в Канаду і США.
Провести обмежену військову операцію. США разом з союзниками, які захочуть долучитися, можуть провести обмежену операцію, щоб не допустити повне знищення української армії. Окрім посилення обміну розвідувальними даними з силами України, щоб підвищити їхню здатність вижити і завдати ворогу якомога більших втрат, США також можуть допомогти українським партнерам, завдавши удари за допомогою ракет і безпілотників по критичним російським цілям в Україні.
П’ятий сценарій: Росія застосує зброю масового знищення проти України
Запропоновані нижче кроки варто розглянути в тому разі, якщо Москви вирішить застосувати біологічну, хімічну чи ядерну зброю. Експерти зауважують, що реакція на такі дії агресора будуть вимагати від західних суспільств серйозних жертв. Напруга у відносинах з Росією зросте до нового рівня. А нормалізація буде неможливою, навіть якщо бої припиняться.
Закрити небо над Донбасом. США і країни НАТО повинні оголосити про створення безпольотної зони над Донбасом. ППО Росії в регіоні будуть розбиті, а будь-який літак, гелікоптер чи безпілотник в небі над цією територію будуть знищені.
Провести каральну військову операцію, щоб повернути лінію розмежування до стану 24 лютого. США і країни НАТО повинні провести обмежену повітряну, ракетну і військово-морську операцію, щоб допомогти силам України витіснити армію Росії з територій, які були окуповані з початку російського вторгнення. Союзники знищать російські ВПС і ППО, взявши українське небо під контроль. А повітряні й ракетні удари будуть здійснені для того, щоб остаточно розбити сухопутні сили Росії, командні центри, а також сили підкріплення і логістичні маршрути. Також будуть знищені всі кораблі Чорноморського флоту, які блокують порти України. Масштаби цієї операції можуть бути розширені, щоб вигнати російські сили з усієї української території включно з Кримом і Донбасом. Цей крок - на вершині ескалаційної драбини. Тому його варто розглядати лише у випадку надзвичайної російської провокації, зважаючи, що ризик початку Третьої світової війни цілком реальний.