Генеральний прокурор Юрій Луценко вважає створення Антикорупційного суду вимушеним кроком, реакцією на важку ситуацію в українських судах. Таку думку він висловив в інтерв'ю Deutsche Welle, коментуючи поданий Президентом на розгляд законопроект про Антикорупційний суд.
"Створення Антикорупційного суду є вимушеним кроком. Це - реакція на дуже важку ситуацію в нинішніх українських судах. У нас навіть фізично не вистачає суддів. НАБУ зараз обслуговує два судді. ГПУ обслуговує чотири судді. Резонансні справи тривають роками. Тому створення нового суду з нових суддів є правильним рішенням", - підкреслив Луценко.
За його словами, наразі у питанні створення Антикорупційного суду він бачить лише два варіанти розвитку подій: або запропонований президентом варіант, щоб усі корупціонери категорії "А", від голови сільради і до вищих посадових осіб, були предметом розгляду Антикорупційного суду, незалежно від того, який орган досудового розслідування виявив злочин, або створити суд спеціально для справ НАБУ кількістю щонайменще 50 суддів.
"Я особисто вважаю, що є інша можливість: створити суд спеціально для НАБУ кількістю щонайменще 50 суддів - це моя принципова позиція, тому що ми повинні бути впевнені в незалежності та неупередженості суду. Чесність гарантується за допомогою конкурсу, незалежність - за допомогою великої кількості. Щоб двох-трьох-п'яти суддів не зробили залежними. Така система може обслуговувати, щонайменше, перші кілька років, виключно НАБУ. Коли стане ясно, що їх справ недостатньо для такої кількості суддів, можна буде підключити Державне бюро розслідувань, яке зараз створюється. Я думаю, це компромісний варіант", - пояснив свої слова Луценко.
Втім, зауважив Луценко, обидва варіанти можуть давати результат, хоча другий, на його думку, буде швидшим і набагато надійнішим. Хоча в будь-якому випадку рішення у цьому питанні прийматиме парламент, тому консультації потрібно вести саме з народними депутатами.
"Загалом рішення будуть приймати люди в парламенті. Сьогодні, коли мене питали про це, я щиро рекомендував європейським колегам почати діалог із політиками безпосередньо. Якщо для цього необхідні консультації, ми готові до них приєднатися", - сказав Луценко.
Нагадаємо, проблема із суддями актуальна не лише у питанні їх невеликої кількості, але й через їх корумпованість: в Національному антикорупційному бюро повідомили, що за результатами проведеного опитування, 71% респондентів назвали суди найбільш корумпованими державними органами. Понад половина опитаних переконана в тому, що створення Антикорупційного суду – це найважливіший крок для досягнення прогресу в боротьбі з корупцією.
29 січня Артем Ситник розповів про долю багатьох гучних антикорупційних справ, і поскаржився на те, що після передачі до суду ці справи там "тихенько гниють".
"З перших днів розслідувань й арештів справа потрапляє до суду. І тут у нас виникають найбільші проблеми. Ми щодня читаємо: тому зменшили заставу, того звільнили з-під варти, того поновили на посаді... І я розумію, що такі факти не мотивують людей, що зіткнулися з корупцією, повідомляти про неї. Тому що, навіть якщо ми відреагуємо, розслідуємо і відправимо справу до суду, потім ця справа починає потихеньку "гнити", - розповів Ситник.
Також, за словами директора НАБУ, знадобилося два роки, щоб з'явився перший реальний вирок у справі, переданій НАБУ і САП до суду: 15 грудня 2017 року суд першої інстанції призначив двом працівникам Одеської СБУ покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
За словами генерального прокурора Юрія Луценка, минулого року "на гарячому" впіймали понад 9,4 тисяч корупціонерів. Проте судові вироки отримали менше 1,7 тисяч, при цьому переважна більшість отримали умовні терміни, а реально у в'язниці опинилися лише близько 10% затриманих.
Детальніше про діяльність НАБУ й атаки на відомство провладних сил читайте у матеріалі Олександра Лємєнова "Антикорупційний цугцванг Петра Порошенка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".