Громадський активіст Роман Синіцин розповів, що отримував погрози через активну позицію у справі смертельного нападу на Катерину Гандзюк. Із такою заявою Синіцин виступив під час допиту у Дніпровському районному суді Києва 15 лютого.
«Я виявив, що в фейсбуці мені надходять повідомлення про те, щоб я не був таким активним у справі Каті Гандзюк. Після цього я бачив за собою неприховане стеження», - цитує активіста Watchers Media.
За словами Синіцина, це було після одного із засідань з обрання запобіжного заходу підозрюваному організатору нападу Владиславу Манегру (очолював Херсонську облраду – ред.). Слідчий порадив активістові написати заяву.
Він розповів суду, що за власну безпеку Катерина Гандзюк почала непокоїтися після нападу на журналіста Сергія Нікітенка – разом вони працювали над фільмом-розслідуванням «Хто Ви, містер Мангер?».
«Там велика участь Катерини в цьому фільмі була. Через деякий час на Сергія Нікітенка було вчинено напад. З того часу Катя вже переживала за свою безпеку (…) За місяць до нападу вона ходила реально налякана. Вона казала, що за нею їздить машина, яка стежить. Більше того, вона збиралась переїздити в Київ, і говорила мені про це», - зауважив Синіцин.
Активіст повідомив суду, що напад на себе Катерина пов'язувала з кримінальним синдикатом на чолі з Мангером, Гордєєвим та Рищуком, який на той час фактично керував Херсонщиною.
«Після нападу я спілкувався з Катею разів п’ять-шість. Був у неї в лікарні. Вона пов’язувала напад на неї з її публічною позицією стосовно критики кримінального синдикату на чолі з Мангером, а також (ексголовою Херсонської ОДА) Андрієм Гордєєвим і (колишнім заступником Гордєєва) Євгеном Рищуком», - розповів він.
Напад на Катерину Гандзюк було вчинено з метою залякування, переконаний Синіцин. Сама Гандзюк вважала, що заважала місцевій владній верхівці.
«З метою залякування був цей напад, за яким, як вона вважала, стояв Мангер. Вона вважала, що поліція не може об’єктивно розслідувати цю справу, бо вона глибоко корумпована. У Каті була позиція: за нападом на неї стоїть Мангер і група осіб, яким вона заважала функціонувати в області», пояснив активіст.
Гандзюк відрізнялася принциповою проукраїнської позицією та нетерпимістю до корупції. Зокрема, боролася проти незаконної вирубки Олешківського лісу, що відбувалася «під патронатом» тодішнього керівництва області.
«Вона вважала, що в Херсонській області є один хазяїн, який підім’яв під себе всі вертикалі. От Катя і вважала, що всім заважає. (...) Вона переймалась тим, що Херсонською областю править кримінальний синдикат. На чолі цього синдикату вона завжди вважала пана Мангера», - наголосив Роман Синіцин.
Катин чоловік одразу після її похорону пішов воювати на Донбас. Батько разом із групою небайдужих людей – відкрили, по суті, другий, антифеодальний фронт усередині країни. Їхні армії виснажені і, на жаль, нечисленні. Та, схоже, вони мають намір битися до кінця. Захищаючи пам'ять Каті. Утверджуючи свою Батьківщину. Як саме? Читайте та дивіться в інтерв’ю Інни Ведернікової із Віктором Гандзюком «Смерть, задвинута в стіл президента».
Катю батькові вже не повернути. Але коли на звороті горя вершиться справедливий суд, світ зміцнює свої людські засади. Як удалося команді прокурорів зрушити з місця махину лицемірства і продажності в самих надрах кримінальної політичної та «правової» системи України? Чи є в держави воля на якісне продовження розслідування та справедливий суд як у справі Катерини Гандзюк, так і в більш ніж 50 випадках нападів на громадських активістів по всій країні? Розповідає Віктор Трепак в інтерв’ю «Справа Гандзюк. Слово надається прокурору».