Вчені, які працюють над експериментальною терапією проти старіння, заявили про те, що їм вдалося встановити рекорд, збільшивши термін життя щура на ім'я Сіма, повідомляє The Guardian.
Сіма - остання, що вижила, з групи гризунів, яким вводили плазму крові, взяту у молодих щурів. Це було зроблено, щоб визначити, чи зможе процедура продовжити їм життя.
Сіма народилася 28 лютого 2019 року. Її вік становить 47 місяців, тварина, яка встановила попередній рекорд життя для щурів Спрег-Доулі, прожила 45,5 місяців. Сіма пережила свою найближчу «конкурентку» у дослідженні на шість місяців.
Вчені проводили випробування щодо введення плазми крові молодих щурів, оскільки попередні дослідження показали, що це може «оживляти» старі тканини та органи. Але, незважаючи на успіх процедури у щурів, немає жодних доказів того, що це може допомогти людям.
Остаточні результати дослідження будуть опубліковані після того, як Сіма помре. Але дані, отримані на даний момент, показують, що вісім щурів, які отримували плацебо-інфузії фізіологічного розчину, жили від 34 до 38 місяців, у той час як вісім щурів, які отримували очищену та концентровану форму плазми крові, звану E5, жили від 38 до 47 місяців.
Зазвичай щури живуть два-три роки, але коричневий щур, якого тримали на дієті зі зниженою калорійністю, прожив 4,6 роки.
Дослідження, проведені на такій невеликій групі тварин, можна назвати у кращому випадку попередніми. Але багато вчених вірять у їхню перспективність. Попередні дослідження показали, що інфузії молодої плазми крові переводять назад біологічний годинник щурячої печінки, крові, серця та області мозку, званої гіпоталамусом.
Коментуючи роботу 2020 року, професор Девід Сінклер, провідний фахівець з проблем старіння в Медичній школі Гарварда, сказав, що, якщо відкриття підтвердиться, «омолодження тіла може стати звичайним явищем протягом нашого життя».
Раніше вчені з Національного інституту здоров'я США виявили зв'язок між питтям води та старінням. За їхніми словами, ті, хто п'є недостатньо води, перебувають у зоні підвищеного ризику розвитку хронічних захворювань та смерті у молодому віці.