Палеонтологи виявили на території штату Орегон "проміжну ланку еволюції вусатих китів – стародавнього ссавця, що вже втратила зуби, але у якого ще не з'явилося повноцінного вуса. Як повідомляє Naked science, вік останків давнього предка китів оцінюється в 33 мільйони років.
Наголошується, що китовий вус утворюється у ссавців на місці зубів. Ці щетинисті рогові пластинки фільтрують морський планктон і дозволяють китам поглинати сотні і тисячі кілограмів їжі на день і виростати найбільшими тваринами за всю історію життя на планеті.
Останки китоподібного Maiabalaena nesbittae були знайдені ще у 1970-х роках і досліджуються з тих пір, але сучасні технології комп'ютерної томографії дозволяють з'ясувати багато раніших не ясних і важливих деталей. "Підручники зазвичай фокусуються на ранніх етапах, коли кити перейшли з суші в море. Maiabalaena вказує на другу фазу китової еволюції у великих масштабах. Тепер ми можемо уточнити походження фільтруючого харчування, яке стало одним з найважливіших подій в історії китів", - розповіли автори роботи.
Коли предки китів тільки почали освоюватися в море, вони користувалися звичайними зубами для пережовування їжі. На сьогоднішній день дельфіни та інші зубаті китоподібні зберігають їх до цих пір, але предки вусатих китів почали перехід до нової стратегії, яка привела їх до розвитку вуса. Досі дослідники не могли точно визначити, як саме проходила заміна зубів на вус.
Нові дані комп'ютерної томографії Maiabalaena nesbittae дозволили роздивитися багато додаткові деталі внутрішньої будови стародавнього кита, оброслі каменем і недоступні для методів минулого. Насамперед, верхня щелепа виявилася занадто тонкою для того, щоб підтримувати весь апарат китового вуса. У сьогоднішніх вусатих китів вона відрізняється винятковою потужністю, а ось M. nesbittae її ще не розвинув і, мабуть, був і беззубий, і без вусів.
Мабуть, ця тварина практикувала примітивну форму фільтрації, яка і послужила поштовхом для розвитку вуса. Розвинені кісткові "вузли" для кріплення сильних м'язів язика і щік вказали, що цей кит міг ковтати великі обсяги води разом з дрібною здобиччю. Це дозволило тваринам відмовитися від досить витратного завдання вирощування і підтримування у формі зубів - і відкрило шлях для розвитку вуса, виключно ефективного фільтра.
Раніше вчені заявили про те, що площа льодів в північних морях стрімко зменшується, а ось чисельність китоподібних в морях навпаки, швидко зростає. На думку дослідників, це пов'язано з тим, що великі простори звільнилася води створили умови для розвитку фітопланктону.