Льодистий супутник Сатурна Мімас може бути «прихованим» океанічним світом. На це вказує нове дослідження, яке провели вчені, повідомляє Space.com.
Мімас - це найменший і найближчий до планети з головних супутників Сатурна. Вважається, що він генерує достатньо тепла, щоб підтримувати існування підповерхневого океану. Моделювання ударного кратера Гершель – найвражаючої особливості супутника, – а також відсутність тектонічної активності на ньому підтвердили існування молодого внутрішнього океану, оточеного тонкою крижаною кіркою.
"В останні дні місії NASA Cassini до Сатурна космічний корабель виявив цікаву лібрацію або коливання в обертанні Мімаса, що часто вказує на геологічно активне тіло, здатне підтримувати внутрішній океан", - заявила одна з авторів дослідження Алісса Роден.
Разом з тим Мімас довгий час вважався крижаною брилою через покриту кратерами поверхню. Це було пов'язано з тим, що більшість океанічних світів, наприклад Енцелад, мають тріщини або інші ознаки геологічної активності. Мімасу ж бракує тектонічних характеристик.
Моделювання кратера Гершель показало, що під час удару товщина крижаної оболонки Мімаса мала бути не меншою за 55 кілометрів. Але спостереження за супутником і моделювання його внутрішньої структури припускають, що товщина цієї оболонки не перевищує 30 кілометрів.
Це свідчить про те, що внутрішній океан нагрівався і розширювався після утворення кратера. Більше того, відтворити форму кратера вдалося лише після включення до моделювання океану.
«Ми виявили, що Гершель не міг сформуватися в крижаній оболонці сучасної товщини, не знищивши її у місці удару. Якщо у Мімаса сьогодні є океан, то крижана оболонка потоншала з моменту утворення Гершеля, що також може пояснити відсутність розломів на Мімасі», — заявив Адін Дентон, провідний автор дослідження та науковий співробітник університету Арізони.