Міжнародна група вчених заявила про те, що перша в історії пандемія чуми – Юстиніанова чума – була викликана відразу кількома штамами бактерії Yersinia pestis, а не одним різновидом, повідомляє Phys.org.
Y. pestis – це бактерія, яка відповідальна за кілька епідемій чуми в історії людства. Вона викликає бубонну, легеневу і септицемічну чуму. У ході нового дослідження вчені зосередили свою увагу на першій пандемії чуми, яка отримала назву на честь римського імператора Юстиніана І. Епідемія тривала з 541 по 750 роки і, на думку деяких істориків, забрала життя приблизно 25% населення Римської імперії.
У ході дослідження вчені вивчили останки жертв чуми, які були поховані в Німеччині, Франції та Іспанії. Крім того, вони вивчили останки людей, які були поховані в той же час на території Британії, щоб з'ясувати, чи добралася тоді бактерія до Британських островів. Фахівці змогли реконструювати геном чумної палички, виділивши ДНК мікроорганізму з кісток у восьми випадках з 21.
У результаті виявилося, що хвороба торкнулася і Британських островів. Більш того, дослідникам вдалося виявити незвично велику кількість різновидів чумної палички. Усього їм вдалося знайти вісім різних штамів у Німеччині, Іспанії та Франції, всі з яких були тісно пов'язані один з одним.
Разом з тим, дослідники так і не можуть сказати, який саме з них став причиною появи пандемії чуми. Ймовірно, він зародився в Центральній Азії задовго до початку Юстиніанової чуми.
Раніше вчені встановили, що перша пандемія чуми була на Землі ще в V-IV тисячолітті до нашої ери. В ході досліджень було виявлено, що сім чоловік були заражені чумною паличкою. Упорядкувавши геном чумних паличок, вчені прийшли до висновку, що шість найдавніших з них не були схожі на середньовічну бубонну чуму, звану "чорною смертю": у даних бактерій були відсутні гени pla і ymt, що грають ключову роль у поширенні чуми.