Археологи з Оксфордського університету виявили в водах озері Тітікака релігійний центр цивілізації Тіуанако, в якому проводилися ритуали на честь сонцеликого божества. Як повідомляє N+1, дослідники виявили артефакти, зроблені з золота, а також дорогоцінні раковини.
Дослідникам вдалося виявити конструкцію площею вісім квадратних метрів, яка перебувала на глибині п'яти-семи метрів. Всередині були знайдені 13 курильниц в формі пуми, золоті прикраси, невелике листя з золота, поліровані камені і кістки домашніх лам. Серед артефактів був також медальйон із зображенням сонцеликого божества, якому поклонялися представники цивілізації Тіуанако.
Крім того, археологи виявили дві конструкції поменше, їхня площа склала близько чотирьох квадратних метрів, вони розташовувалися на глибині 5,5 метра. В одній з них археологи виявили два стратиграфічних шари, розділені 30-сантиметровим шаром осаду. У верхньому збереглися артефакти, зроблені інками, в нижньому - металеві артефакти і раковини, оброблені в Тіуанако.
Дослідники вважають, що їхні знахідки свідчать про те, що на рифі Хоа в період існування цієї цивілізації існував ритуальний центр. Ймовірно, тут поклонялися верховному божеству. Швидше за все, в ритуальних дарунках брали участь представники вищого стану цивілізації Тіуанако. Про статус місця свідчать артефакти, зроблені з матеріалів, що високо цінувалися в Андах: золота і раковин спонділюсов, які доводилося привозити за дві тисячі кілометрів з тихоокеанського узбережжя. Вчені вважають, що люди Тіуанако навмисно кидали приношення в воду.
Держава Тіуанако існувала між 500 і 1100 роками нашої ери на території сучасних Перу, Болівії і півночі Чилі. Столиця, місто Тіуанако, перебувала в Андах, недалеко від озера Тітікака, і була одним з найбільших міст доколумбової Південної Америки. У період розквіту, близько 800 року, населення міста становило 10-20 тисяч осіб. Зростання держави супроводжувався поширенням релігії Тіуанако. У столиці будувалися релігійні комплекси і храми, а неподалік, як недавно з'ясувалося, розташовувався один з ритуальних центрів. Він перебував на рифі Хоа, практично в центрі озера Тітікака, поруч з Ісла-дель-Соль (островом Сонця).
Раніше вчені знайшли бронзову табличку з Ємену, яка вказувала на існування загубленого храму, присвяченого раніше невідомому божеству. Вік таблички оцінюється в дві тисячі років, вона вказує, що храм був присвячений божеству на ім'я Аттар Харман.