Американські вчені прийшли до висновку, що мамонтів згубили люди, а не зміни клімату. До таких висновків вони прийшли, вивчивши ізотопи азоту в бивнях, за якими змогли визначити вік відлучення дитинчат від матері.
Цей метод дозволяє за ізотопами азоту визначити зміни в раціоні тварин, і, отже, в якому віці дитинчата були відлучені від материнського молока й переходили до самостійного пошуку твердої їжі.
Вік відлучення від матері є непрямим індикатором того, з якими проблемами стикаються тварини. За сучасними слонам відомо, що більш пізнє відлучення свідчить про проблеми з пошуком їжі, викликані кліматичними зрушеннями, а більш раннє – з загрозою з боку мисливців, оскільки тварині доводиться швидше дорослішати.
Вчені досліджували 15 бивнів мамонтів, віком від 40 до 10 тисяч років. У ході досліджень виявилося, що за 30 тисяч років вік відлучення від матері знизився з восьми до п'яти років. Це означає, що мамонти перебували під постійним тиском з боку мисливців.
Є дві основні версії причин вимирання мегафауни: зміна клімату (в тому числі у результаті падіння метеорита) і дії людини: полювання або знищення місць проживання. Друга гіпотеза нещодавно отримала підтвердження щодо печерних ведмедів. В її користь висловлювалися і дослідники, які займалися вивченням історії заселення Австралії.
У липні 2015 року були опубліковані результати аналізу ДНК тварин, що свідчать про те, що вимирання мегафауни було пов'язано з різкими кліматичними зрушеннями, насамперед потеплінням в інтергляціалі.