Вчені заявили, що гени неандертальців можуть підвищувати чутливість до болю у людей. При цьому вони найбільш поширені у популяцій з переважною спадщиною від корінних американців, повідомляє Live Science.
У результаті дослідження вчені зосередили свою увагу трьох варіантах гена SCN9A. Він кодує білок, який доставляє натрій у клітини і допомагає нервам, що розпізнають біль, надсилати сигнали. Люди з будь-яким із трьох варіантів більш чутливі до болю, викликаного дотиком гострого предмета, але не до болю, викликаного теплом або тиском.
Автори роботи розповіли, що у 2020 році інша група дослідників вивчила людей європейського походження та пов'язала ці варіанти генів неандертальців із підвищеною чутливістю до болю. У ході нового дослідження вчені вивчили ДНК латиноамериканців і дійшли висновку, що ці гени найчастіше зустрічаються у людей, предки яких були корінними американцями.
У новому дослідженні вчені проаналізували генетичні зразки, зібрані у більш ніж 5900 людей, які мешкають у Бразилії, Чилі, Колумбії, Мексиці та Перу. Аналіз показав, що у близько 30% учасників був один з варіантів гена SCN9A, названий D1908G, у той час як приблизно 13% учасників мали два інші варіанти гена, відомі як V991L і M932L, які, як правило, успадковуються разом.
Жителі Перу, які генетично були найбільш близькі до корінних американців, були ймовірнішими носіям генів неандертальців. Учасники ж із Бразилії були найменш пов'язані з корінними американцями і, відповідно, менш ймовірними носіями генів.
«Ми знаємо, що сучасні люди та неандертальці схрестилися десь 50000–70000 років тому, і що сучасні люди вперше перебралися з Євразії до Америки 15–20000 років тому. Висока частота неандертальських варіантів у людей з предками серед корінних американців потенційно може бути пояснена сценарієм, у якому неандертальці, які несуть ці варіанти, випадково схрещувалися із сучасними людьми, які зрештою мігрували до Америки», — заявив провідний автор дослідження П'єр Фо.
Після генетичного аналізу дослідники провели тести на больовий поріг більш ніж у 1600 добровольців у Колумбії, 56% з яких були жінки. У цих тестах учасників просили сказати дослідникам зупинитися, щойно вони відчують дискомфорт. Команда також проаналізувала варіанти генів, які несе кожен із цих протестованих учасників.
"Коли ми тестували больовий поріг учасників, застосовуючи тиск, тепло чи холод, варіанти генів не впливали на больову чутливість, неандертальські варіанти впливали лише на їхню реакцію на тиск уколом", - зазначив Фо.
На думку вчених, ймовірно, що ці варіанти генів дали неандертальцям та людям сучасного типу, які заселили Америку, якусь еволюційну перевагу. Але ця перевага у виживаності не обов'язково пов'язана з больовою чутливістю.
«Сучасним людям, які вперше досягли Північної Америки, довелося б переносити суворі та холодні умови, тому цілком можливо, що ці варіанти мають й інші ефекти, окрім болю — наприклад, вони могли б якимось чином допомогти людям впоратися з холодом», — наголосив Фо.
Тобто підвищена чутливість до впливу гострими предметами могла бути лише побічним ефектом іншої еволюційної зміни.
Раніше вчені заявили, що неандертальці жили у великих групах, ніж вважалося до цього. Вони полювали на гігантських слонів, які були втричі більшими, ніж сучасні тварини.