Британські вчені спростували загальновизнану раніше гіпотезу, що зуби в хребетних з'явилися раніше, ніж щелепи, як це було у конодонтів, древніх "вугрів", йдеться в статті, опублікованій у журналі Nature.
Безщелепні, до яких належать схожі на вугрів конодонти, є одним із найархаїчніших класів хребетних, до них належать, зокрема, сучасні міноги. Конодонти вимерли приблизно 200 мільйонів років тому, і мікроскопічні зубовидні скам'янілості, знайдені в них вчені вважали гомологами зубів, тобто схожими з ними за складом, будовою та властивостями.
У 1983 році ці зубовидні скам'янілості почали порівнювати з одонтодами - шкірними лусочками, які є, приміром, у акул і скатів, і в результаті цього порівняння з'явилася теорія "зсередини назовні", згідно з якою попередники зубів виникли раніше щелеп - на тканинах глотки, звідки вони поступово "переїхали" назовні.
З допомогою створеної ними моделі вчені показали етапи зростання "зуба" параконодонта і його структури.
Філіп Донахью з Брістольського університету і його колеги змогли спростувати це: вони довели, що схожість між конодонтовими елементами і зубами - результат конвергенції, формування у тварин різних груп подібних ознак, а гіпотеза появи зубів із шкіри у хребетних невірна - при цьому один з авторів статті був прихильником цієї теорії.
Дослідники з допомогою синхротронної рентгенівської мікроскопії вивчили ці скам'янілості, і на основі аналізу структур побудували моделі їх зростання, щоб зрозуміти, як насправді вони з'явилися. В результаті вони відкинули можливість того, що одонтоди і зуби у хребетних з'явилися таким же чином, як своєрідні "зуби" у конодонтів - хоча вони за будовою і властивостями дуже схожі. !zn
Читайте також:
Британські вчені довели, що на Альбіоні жаб стали їсти раніше французів
Життя на Землі проіснує ще 1,75 мільярда років, з'ясували британські вчені
Вчені з'ясували, якими спеціями користувалися в кам'яному столітті