Вчені об'єднали можливості двох потужних рентгенівських телескопів та змогли роздивитися деталі туманності MSH 15-52, також відомої як «космічна рука» або «рука бога». Так, їм вдалося візуалізувати «кістки» магнітного поля, повідомляє New Atlas.
«Заряджені частинки, що виробляють рентгенівські промені, рухаються вздовж магнітного поля, визначаючи основну форму туманності, як це роблять кістки в руці людини», - заявив провідний автор дослідження Роджер Романі зі Стенфордського університету.
Рентгенівська обсерваторія "Чандра" вперше спостерігала пульсар PSR B1509-58 у 2001 році. Тоді за її допомогою вчені побачили, що його вітрова туманність MSH 15-52 нагадує руку.
Пульсар, який розташовується біля «долоні» туманності, знаходиться на відстані приблизно 16 тисяч світлових років від Землі. Тепер, після спостереження MSH 15-52 протягом приблизно 17 днів, ученим вдалося отримати нову інформацію про це утворення.
Так, за словами вчених, залишки наднової існують уже 1500 років після того, як зірка вичерпала запаси палива та колапсувала.
«Ми всі знайомі з рентгенівськими променями як із медичним діагностичним інструментом для людей. Тут ми використовуємо рентгенівські промені по-іншому, але вони знову розкривають інформацію, яка б була прихована від нас», — пояснила співавтор дослідження Жозефіна Вонг.
Телескоп X-ray Polarimetry Explorer (IXPE) деталізує орієнтацію електричного поля рентгенівських променів, яке визначається магнітним полем джерела (поляризація рентгенівських променів). Поляризація в деяких областях MSH 15-52 виявилася надзвичайно високою. З цього вчені зробили висновок, що в цих сферах туманності спостерігається найбільша турбулентність.
Але покращивши зображення, вчені з'ясували, що енергійні частинки отримують приріст потужності у складніших турбулентних областях біля пульсара біля долоні. Після цього вони течуть до однорідних ділянок магнітного поля – вздовж зап'ястя, пальців та великого пальця.
Раніше телескоп "Джеймс Вебб" виявив у туманності Оріона планети розміром з Юпітер, які не прив'язані до жодної зірки. Що робить відкриття ще цікавішим, ці планети подорожують парами.