Попри ухвалення Верховною Радою довгоочікуваного "антиколомойського" закону про банківську сферу, який відкриває двері до кредитування МВФ, президент Володимир Зеленський так повністю і не порвав з колишнім власником ПриватБанку Ігорем Коломойським, пише у своєму матеріалі New York Times.
Видання зазначає, що Україна ухвалила важливий антикорупційний закон, адже великою перепоною на шляху до ухвалення законопроєкту було протистояння з боку олігарха.
У 2016 році український уряд вклав 5,5 млрд доларів, щоб втримати ПриватБанк "на плаву" - це більше, ніж вся сума яка надійшла в державний бюджет країни від МВФ з часу Революції гідності.
Замість того, щоб довірити українським судам те, що кошти МВФ знову не зникнуть у бізнес-імперії Коломойського, фонд просив парламент ухвалити закон, який забороняє будь-яку зворотну націоналізацію банків через суд.
Але закон не перекриває доступ олігархів до державних коштів повністю, зауважує видання.
Навіть у час, коли Україна просить додаткового фінансування від МВФ, українські суди присуджують багатомільйонні виплати офшорним компаніям та бізнес-партнерам Коломойського, і ухвалений закон ці процеси не зупинить.
"Для бідної країни, яка має нагальну потребу в медичному обладнанні для боротьби з пандемією коронавірусу, втрати величезні", - зазначає New York Times, нагадуючи, що 15 квітня Київський апеляційний суд наказав "ПриватБанку" сплатити 259 мільйонів доларів кільком офшорним компаніям, визнавши власників особами непов'язаними з власниками банку, нагадує видання.
Без прийняття цього закону Україна не змогла б продовжити переговори за новою короткостроковій програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом. У свою чергу прем'єр-міністр Денис Шмигаль впевнений, що перший транш Україна отримає вже до кінця травня 2020 року. За його словами, сьогодні Україна знаходиться на етапі, "близький до підписання меморандуму".
Детальніше читайте у матеріалі Юлії Самаевой "Коломокризис" ZN.UA.