Зеленський знав про кожен етап операції з «вагнерівцями», а фінальний план підписав міністр оборони України — Bellingcat

Причиною відстрочення спецоперації «Авеню» з упіймання найманців ПВК «Вагнер», які звинувачуються у військових злочинах на території України, яку запросив керівник Офісу президента Андрій Єрмак, стало нібито бажання почекати до початку обумовленого тоді перемир'я на Донбасі, розповів Bellingcat колишній керівник Головного розвідуправління Василь Бурба.

Керівникам «Авеню» — начальнику ГУР Василю Бурбі та заступнику голови СБУ Руслану Баранецькому — керівники проєкту «в полі» повідомили, що перенесення операції неможливе. Був величезний ризик викликати підозру одразу у двох сторін: у самих «вагнерівців» та спецслужб Білорусі та Росії.

Однак, квитки зуміли перебронювати на 5 днів пізніше, що, на вимогу Банкової, мало дати час на набуття чинності мораторію на ведення вогню. При цьому розслідувачі нагадують, як Зеленський розповідав, що це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ідея цієї операції — це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не Україна. І те, що Україну максимально затягували з цього питання, — це правда». Але не слід забувати, що Зеленського інформували про кожен етап операції. До того, її фінальний план підписав міністр оборони України.

Однією з причин зриву спецоперації колишні оперативники ГУР МОУ називають «політичні ревнощі» президента та його апарату до Василя Бурби, з яким уже на той момент стосунки у ВП були далеко не найкращі. Якби він завершив операцію з упіймання десятків військових злочинців, то став би справжнім героєм у широкого загалу. А цього команда Зеленського, за словами розслідувачів, не могла допустити.

Джерела, близькі до Бурби, підтвердили The Insider, що відразу після арешту вагнерівців у Мінську він запропонував усім, хто знав про спецоперацію (крім президента), пройти тест на детекторі брехні, щоб з'ясувати, чи не просочилася інформація до білорусів. Через кілька днів після арештів його було усунуто від виконання своїх обов'язків.

Новий голова ГУР Кирило Буданов від коментарів одразу відмовився, лише уточнив, що такого масштабу операції завжди на контролі у президента та розвідка йому детально повідомляє на кожному з етапів.

Тимчасова слідча комісія (ТСК), яка розслідувала обставини перенесення спецоперації та очолювана Мар'яною Безуглою, у понеділок опублікувала звіт, в якому повідомляється, що голова Офісу президента Андрія Єрмака не мав повноважень переносити спецоперацію. Зі звіту при цьому неясно, чи давав він такі вказівки чи ні. Так чи інакше, на момент публікації цього матеріалу українська влада так і не надала жодного офіційного пояснення, чому операцію перенесли.

На території Білорусі найманцям повідомили, що рейс відкладається на 5 днів, і щоб залишити бійців у тонусі та під контролем їм повідомили, що щодня у Мінську буде враховано як робітника. І, як ведеться, запровадили сувору військову дисципліну — ніякого спиртного і містом не розгулювати.

Щоправда, номерів на всі дні для всього складу бійців не було і тому потім найманців переселили до санаторію «Білорусочка» за межею міста. Найманець, що залишився, — єдиний з білоруським паспортом — залишився у родичів у Мінську.

Наступні три дні найманці продовжували дотримуватися суворої дисципліни та інструкцій «Шамана», щоб не викликати підозри. Це навпаки, виглядало особливо підозріло. Як пізніше цитували білоруські ЗМІ співробітника санаторію, «Приїжджі звернули на себе увагу нехарактерною для російських туристів поведінкою: спиртного не вживали, розважальних закладів не відвідували, трималися окремо, намагаючись не привертати до себе уваги».

Увечері 28 липня, за інформацією Bellingcat, один із бойовиків помітив характерний для спецслужб мікроавтобус біля «Білорусочки». Особливого подиву це не викликало — «вагнерівці» вирішили, що КДБ вирішило проконтролювати, щоб найманці відлетіли з країни без пригод.

Проте тієї ж ночі, незадовго до світанку (о 4:30) спецназівці з групи «Альфа» КДБ Білорусі увірвалися до санаторію, запустили світлошумові гранати до кімнат через їх балкони, після чого озброєна штурмова група в балаклавах вибила двері в номери, на найманців наділи наручники, поклали їх на ліжку обличчям униз і накрили голови подушками. Один із найманців заявив пізніше в інтерв'ю RT, що міг бачити з-під подушки, що спецназівці обшукували їхній номер і багаж. За деякими репліками КДБшників, найманці зрозуміли, що вони щиро впевнені, що ті приїхали до Білорусі для повалення влади. Зброї, зрозуміло, не знайшли і після багатогодинного очікування найманців передали групі ОМОНу, яка відвезла росіян до РВВС. 33-й найманець, який зупинявся у своїх родичів, був затриманий у їхньому будинку пізніше того ж ранку.

Bellingcat

На допитах стало зрозуміло, що слідчі насправді думають, що мають справу з групою найманців, які приїхали до Білорусі скидати чинну владу. В результаті саме такі звинувачення їм і приписали: змова з метою повалення уряду та організація масових заворушень у співпраці з заарештованими діячами опозиції Тихановським та Статкевичем:

У день, коли «вагнерівців» затримали Білоруське державне телебачення показало, як саме заарештували найманців, а самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Росію та її спецслужби у спробі зриву виборів, і зібрав Раду безпеки на екстрене засідання. Далі Лукашенко вдавав, що він віддасть найманців Україні чи Росії, залежно від аргументів на свою користь.

Одразу після інформації про арешт найманців, за інформацією Bellingcat, українська влада почала переконувати Мінськ видати їм «вагнерівців». 30 липня 2020 року міністр закордонних справ Білорусі викликав тимчасового посла України до Мінська, щоб повідомити його про арешт та запитати в України інформацію про можливі злочини, скоєні цими людьми на території України.

Через 4 дні Генпрокурор України направив до Білорусі запит про арешт 28 із 33 осіб, чекаючи офіційного запиту про екстрадицію. А офіційний запит про екстрадицію змогли оформити лише за вісім днів — 11 серпня 2020 року.

За інформацією розслідувачів, паралельно українська влада намагалася вести неформальний діалог із Мінськом. Відомо, що президент Зеленський особисто лобіював екстрадицію бойовиків до України у телефонній розмові з Олександром Лукашенком 5 серпня 2020 року.

Реакція російської влади частково доводить ретельність спланованої українськими розвідниками операції. Оскільки першою реакцією Кремля була розгубленість і цілу добу Москва мовчала. Потім запросила "вичерпну інформацію про те, в чому звинувачені росіяни". І розмістили на сайті Міністерства закордонних справ Росії інформацію, в якій вказала, що росіяни були співробітниками приватної охоронної компанії, які чекали на літак, що прямує до третьої країни. 31 липня Путін провів на цю тему зустріч із Радою безпеки РФ, але що саме там обговорювалося — неясно.

5 серпня 2020 року Генеральна прокуратура Росії подала офіційний запит до білоруської прокуратури щодо передачі 32 затриманих росіян Москві.

6 серпня Лукашенко виступив із запрошенням обом генпрокурорам Росії та України приїхати до Мінська і «дозволити справу з генеральним прокурором Білорусі на основі міжнародних угод».

Однак подальші події, схоже, вплинули на його остаточний вибір.

Вже за тиждень російська влада зрозуміла, як її 33 найманці опинилися в Мінську. Використовуючи безперешкодний доступ до даних російських провайдерів, ФСБ Росії змогла відстежити український слід, у тому числі через IP, з якого публікувалося оголошення на Avito про вакансію та через українську реєстрацію одного з туристичних агентств, які замовили квитки для найманців. Ці знахідки 6 серпня були опубліковані в «Комсомольській правді», яка відкрито посилається на джерела у ФСБ та опублікувала інтерв'ю з ФСБ-шником. Того ж дня Слідчий комітет Росії розпочав розслідування у справі.

Далі Лукашенко все її вдавав публічно, що він не вірить в участь третьої країни у доставці найманців до Білорусі. А ось після президентських виборів і акціях протесту, що спалахнули після цього через масові фальсифікації, самопроголошеному президенту Білорусі була вкрай необхідна підтримка Кремля. Путін привітав Лукашенка з перемогою 10 серпня і протягом кількох наступних днів російські літаки, які використовуються керівництвом ФСБ, здійснили серію рейсів до Мінська.

14 серпня Генеральний прокурор Росії оголосив, що Білорусь видала Росії 32 громадян Росії та що вони знаходяться на території Росії. Оголошення, яке з того часу було видалено з вебсайту, схоже, було передчасним. Найманці, опитані Bellingcat, сказали, що їх відпустили в Росію лише 16 серпня і відвезли автобусом до підмосковного району, де їх помістили на 14-денний карантин. Протягом цих двох тижнів, за словами найманців, 32 росіянина неодноразово допитувалися співробітниками ФСБ, які намагалися з'ясувати, що саме сталося з того часу, як перший найманець відповів на оголошення про вакансію на російському секретному вебсайті майже роком раніше.