UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Зеленського рятують від люстрації заступника секретаря РНБО Демченка

Відомостям надано гриф «для службового користування».

В Офісі президента України втаємничили інформацію про люстраційну перевірку першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Руслана Демченка.

У відповідь на запит «Радіо Свобода» голова ОПУ Андрій Єрмак повідомив, що перевірка Демченка проводилася, є відповідна довідка, але їй «надано гриф обмеження «для службового користування»».

Раніше проєкт «Схеми» оприлюднив нове розслідування щодо лобістів «Харківських угод» у команді президента України Володимира Зеленського. Одним з них вказано й Руслана Демченка. Вісім місяців тому ZN.UA вже аналізувало його роль – тодішній заступник міністра закордонних справ був одним із головних розробників та промоутерів «Харківських угод», які доклали руку до їх написання.

У 2010-2014 роках Демченко працював заступником міністра закордонних справ та підпадав під люстрацію. Але його дані зникли із сайту Мін'юсту, де його було вказано у списку осіб, яким заборонено обіймати державні посади.

Схеми

У Міністерстві юстиції журналістам повідомили, що прізвище Демченка, як і інших посадовців часів експрезидента-втікача Віктора Януковича прибрали із сайту у зв'язку зі «скаргами громадян».

Перед призначенням у РНБО в 2020 році Руслан Демченко написав заяву, в якій зазначив, що не підпадає під дію закону «Про очищення влади».

Офіційно на посаду першого заступника секретаря РНБО рекомендував його керівник Олексій Данілов. Сам він у розмові з журналістами зазначив: «Ви ж знаєте, де приймається рішення – це ж людина, яка очолює інститут, який призначає президент».

«Харківські угоди» підписано 21 квітня 2010 року тодішніми президентами України Віктором Януковичем і РФ Дмітрієм Медведєвим. Документ продовжував на 25 років дію базових угод, що визначали умови та параметри перебування Чорноморського флоту РФ у Криму, а Росія надавала Україні так звану знижку на газ.

Докладніше про те, хто готував «Харківські угоди» і хто бреше, заявляючи сьогодні, що не голосував за них тоді; чи є прямий зв'язок між захопленням Криму Росією і угодами, підписаними у 2010 році; чому в 2008 році Україна не ухвалила закон про виведення ЧФ РФ; які сумнівні кейси може розкрити розслідування і чому гучні справи можуть тихо померти, читайте в статті Тетяни Силіної «Чи не вийде справа про Харківські угоди в пароплавний гудок?».