UA / RU
Підтримати ZN.ua

Закон про "партійну диктатуру" в Україні суперечить інтересам виборців – Atlantic Council

Партії ввели імперативний мандат, щоб зберегти місця в парламенті, але це б'є по розвитку української демократії.

16 лютого парламент України не зміг відправити у відставку уряд, однак успішно ухвалив закон №3700, хоча це була вже восьма спроба. Попри те, що документ був затьмарений голосуванням щодо відставки кабінету міністрів Арсенія Яценюка, він все ж став своєрідним аналогом "диктаторських законів 16 січня" для українських політиків.

Про це в своїй статті пише експерт Atlantic Council Браян Меффорд, нагадуючи, як 16 січня 2014 року парламент України ухвалив закони, які дуже жорстко обмежували свободу слова, зібрань і інші права людини на тлі протестів на Майдані проти режиму Віктора Януковича. Ці закони стали одними з перших скасованих після втечі екс-президента з країни.

Новий закон про імперативний мандат, на думку автора, також обмежує свободу вираження і підриває волю українських виборців, оскільки дозволяє партіям позбавляти депутатського мандату своїх обраних членів. Таким чином, українці, йдучи на вибори, не будуть вирішувати, кого саме вони відправлять на роботу в парламент. Натомість керівники партій самі будуть обирати вигідних кандидатів і усувати від влади тих, хто їм не подобається. Виборці можуть віддати голоси за одного політика, а замість нього у Верховній Раді буде працювати хтось інший, хто більш сумлінно виконує партійні вимоги.

Попри такий суперечливий характер, 25 лютого президент Петро Порошенко підписав цей законопроект. І в нього, на думку автора, були причини так зробити. Коли депутат складає свій мандат, на його місце приходить наступний член партії у списку. Зраз, коли триває процес зміни уряду, деякі депутати Верховної Ради можуть опинитися в Кабінеті міністрів і їм доведеться скласти свої повноваження. Розуміючи це, "Блок Петра Порошенка" усвідомив, що серед претендентів на посаду депутата з партійного списку Андрій Богдан – головний юрист Геннадія Корбана, який у свою чергу є найближчим союзником олігарха Ігоря Коломойського.

Восени 2014 року, коли партійні списку лише були затверджені, Коломойський був головою обладміністрації в Дніпропетровську і мав значно кращі відносини з Порошенком, ніж зараз. Тепер ситуація змінилася, і президент не хоче, щоб в парламент проникли союзники олігарха, особливо через партію самого Порошенка.

"Але чи потрібно анулювати волю виборців лише через те, що в БПП погано склали свій партійний список? В США, коли обраний чиновник змінює партію, він чи вона залишається на своїй посаді впродовж всього терміну і має можливість бути переобраним в складі нової партії. Це все тому, що воля виборців суверенна і переважає бажання керівників політичних партій", - пише експерт.

На думку автора, закон про так звану "партійну диктатуру" дискредитує всі обіцянки Порошенка реформувати виборчу систему. Хоча саме він запровадив систему "відкритих списків", які повинні були покласти край політичним інтригам і відновити силу виборців. Однак ця система виявилася лише імітацією відкритості.

Однак Порошенко не сам у цій тиранічній тенденції. Серед прихильників законопроекту також голова партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, голова БПП Юрій Луценко, лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко і голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк, а також голова "Народного фронту" Максим Бурбак.

"Аналогічно до того, як Брут, Касій і Каска домовилися разом вбити Цезаря і розділити порівну відповідальність за це, "велика п'ятірка" в Україні теж між собою домовилася. Однак цього разу жертвою стала воля виборців", - пише Меффорд.

Він додає, що роль Тимошенко в цій авантюрі не дивує. Оскільки саме вона разом з Януковичем запровадила горезвісний "імперативний мандат" в 2006 році, який дозволяв виключати депутатства членів, які вийшли зі складу партій, і заміняти їх більш слухняними кандидатами. Таким чином, депутати строго притримуються партійної лінії, щоб не втратити своє місце. Така практика широко застосовується в комуністичних країнах, таких як Китай, Куба, КНДР і В'єтнам.

Новий закон про імперативний мандат – це слабо змінений старий. Для БПП і "Самопомочі" він став інструментом для ліквідації явища перебіжчиків. Адже партія президента втратила таким чином у парламенті 15 місць, а "Самопоміч" - 6. Однак закон став ударом в спину для розвитку демократії в Україні і химерним поверненням до тенденцій в дусі "диктаторських законів 16 січня" часів Януковича.

Нагадаємо, що 16 лютого Верховна рада внесла зміни до закон "Про вибори народних депутатів", який підтримали 236 парламентарів.

Внесені до закону правки передбачають запровадження часткового імперативного мандата, що дозволяє партійному керівництву виключати кандидатів з виборчих списків після оголошення результатів виборів. Раніше цей законопроект про "частковий імперативний мандат" піддавався критиці з боку ряду народних депутатів.

Голова комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Власенко (фракція "Батьківщина") в інтерв'ю ZN.UA сказав, що у комітету є "є багато питань" до цього закону.