Президент України Володимир Зелінський напередодні установчого саміту «Кримського платформи» дав велике інтерв’ю стосовно стратегії деокупації українського півострова. Найбільш повну версію розмови президента з журналістами з Криму оприлюднив «Центр журналістських розслідувань».
Під час інтерв’ю Зеленському нагадали про нещодавно ухвалений закон «Про корінні народи України». Документ викликав у Росії, яка окупувала Крим, нервову реакцію. Співрозмовниці поцікавилися, як цей закон допоможе звільнити Крим.
«Я вважаю, що саме такими кроками ми і підтримуємо Крим і контакти з кримською територією, і з людьми. Закон про корінні народи – це один з тих законів, який говорить саме кримським татарам, що це їхня земля. Вважаю, що це об’єднує людей, які живуть саме там, які розуміють, що це їх земля, і про це не просто говорить президент, а закон вже прийнято, і до речі, підписано. Тому такі кроки, вони важливі, щоб ядро людей, які вважають Крим своєю землею і частиною України, не розпадалося», - відповів Зеленський.
Натомість окупаційна влада і РФ працюють на розділення кримського суспільства. Тож Україна має робити навпаки, щоби люди розуміли, що тільки в Україні Крим буде щасливим, вважає президент.
«Цей закон не дає людям, які там зараз, продукти харчування, квартири, якісь блага тощо. Цей закон говорить про те, що це їхня земля, вони не переселенці в Криму. І коли кримський татарин йде по вулиці, то він іде по своїй вулиці, а напроти йде громадянин РФ, то саме він турист і гість на його землі. Це важливо розуміти. Цей закон фундаментальний. Він змінив законодавство України», - наголосив він, відповідаючи на запитання про те, як цей закон вплине на життя людей у Криму, що зміниться.
За словами Зеленського, саме такими кроками варто підтримувати Крим і контакти з кримською територією, і з людьми. Президент зазначив, що зустрічається з людьми, котрі приїздять з окупованого Криму, «знає їхню реакцію і знає їхні потреби».
На думку Володимира Зеленського, важливо саме повертати людей, а не деокуповувати українські території у військовий спосіб, «не відправляти кудись когось, щоб їх захопили, а повертати».
«Питання деокупації – це питання про повернення. Не робити кроків, які ставлять під загрозу населення, яке там дуже складно живе, не робити цього. Тому закон, про який ви говорите, це один із тих законопроектів, яких була купа, стало трішки менше, і буде з кожним днем, я впевнений, і кожним днем роботи «Кримської платформи», буде ця купа зменшуватись», - висловив впевненість він.
Логічним кроком після прийняття закону про корінні народи стали б поправки до Конституції щодо створення кримськотатарської національної автономії.
Головред «Центру журналістських розслідувань» Валентина Самар нагадала голові держави, що процедура підготовки змін до Конституції була запущена. Робоча група Конституційної комісії при президенті розробила варіант змін до Х розділу Конституції «Автономна республіка Крим», але Петро Порошенко поклав питання у довгу шухляду, заблокувавши роботу Конституційної комісії.
На це Зеленський відповів, що це питання на часі и обговорюватиметься на «Кримській платформі».
«Це дуже важливий крок, яким повинна займатися «Кримська платформа» вивчити саме це законодавство, ці зміни до законодавства, і запропонувати президенту України вже саме той закон, який буде узгоджений, перш за все, узгоджений з корінним населенням Криму», - відзначив він.
За словами президента Зеленського, йому відомо, що певні напрацювання є. Але вони не погоджувались з його Офісом і він не може бути впевненим у тому, «наскільки цей законопроект нормальний».
Саміт «Кримської платформи» відбудеться в Києві 23 серпня, участь у ньому візьмуть представники 44 країн і організацій.
Основна місія - вивести тему деокупації Криму на більш високий рівень, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до проблем на півострові. Кримська платформа працюватиме на кількох рівнях. Перший - найвищий політичний рівень голів іноземних держав і урядів. Четвертий - рівень неурядових експертів.
Із «Кримською платформою» в Києві пов’язують сподівання повернути тему окупації Криму в міжнародний порядок денний, а також посилити політичний і санкційний тиск на Москву. Та чи стане саміт дійовим інструментом? Чи не очікує «Кримську платформу» доля багатьох інших проєктів української влади, котрі гучно починалися, а потім тихо згасали? Читайте в інтерв’ю Володимира Кравченка із заступницею постійного представника президента України в АР Крим Тамілою Ташевою у ZN.UA.