Дипломатичні спроби Заходу знайти політичне рішення для завершення війни в Україні зайшли в глухий кут. Втілення Мінських угод не просувається. Навіть обмін полоненими не відбулося повною мірою. Тим часом, тим часом порушення режиму припинення вогню відбувається щодня, а Збройні сили України повідомляють про нових загиблих і поранених.
Росія продовжує перекидати в Донбас нових бойовиків і зброю, а проросійські бойовики постійно створюють перешкоди для спостерігачів ОБСЄ. Тим часом, звіти про ситуацію в Донецьку і Луганську свідчать про те, що терористи встановили свій контроль за допомогою брутальної сили. Найманці набивають кишені, а російські офіцери і радники ведуть війну проти України, ховаючись за ширмою так званих "республік".
Але до цього часу німецький уряд і ЄС уникають говорити на пряму, що відбувається. І це не тому, що вони не знають всіх подробиць про війну в Донбасі. Вони хотіли залишити для Володимира Путіна "відкриті двері", через які він міг би вийти з конфлікту, не втративши лице. Про це в статті для Atlantic Council пишуть депутат Бундестагу від "Партії зелених" і член Парламентської асамблеї Ради Європи Марілуїза Бек і президент німецького фонду Генріха Боеля Ральф Фюкс.
Вони зауважують, що Західна Європа хотіла стати посередником, а не стати на бік когось із учасників війни. Але ця нерішуча позиція дала російської пропаганді простір для роботи, що ускладнило добитися підтримки для України з боку громадськості в Європі. І референдум в Нідерландах, на думку авторів, став небезпечним сигналом.
В цей же час, всі прекрасно розуміють, що Росія веде проти України неоголошену війну, яка почалася з анексії Криму і продовжилася в Донбасі. Хоча російська влада продовжує заперечувати своє втручання. Автори нагадують, як нещодавно прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова заявила, що нібито Мінські угоди не стосуються Росію, тому що вона "не є стороною угоди". І всі умови документу повинні виконувати лише Україна і проросійські терористи, які насправді лишаються лише маріонетками в руках Москви.
"Чому ж тоді Захід продовжує підігрувати цьому фарсу замість того, щоб чітко заявити про відповідальність російських лідерів? Така ж подвійна гра характерна і для місії ОБСЄ, яка стежить за припиненням вогню. Росія сформувала другий найбільших контингент в рамках цієї місії, що дозволяє їй серйозно впливати на те, що буде написано в звітах, або куди спостерігачі поїдуть. Агресор водночас виступає арбітром", - йдеться в статті.
Автори зауважують, що ідея відправити в Донбас озброєну поліцейську місію ОБСЄ варта уваги. Але поки Кремль буде мати статус агресора і "миротворця" одночасно, організація буде лише для нього прикриттям.
Вони також вважають неможливим проведення виборів на окупованих територіях Донбасу, поки там панує повний контроль Росії, транслюються лише російські ЗМІ, а переселенці не можуть безпечно повернутися додому і взяти участь у голосуванні. Вимагати від України повного виконання Мінських угод поки Росія продовжує фактичну окупацію частини її території не розумно з боку Заходу, оскільки це буде мати вигляд "благословення" для Москви, яке хоче вмонтувати в Україну свої "республіки-маріонетки".
"Чому ми поводимося так, ніби не знаємо точно про російський слід на Сході України? Чому Захід не закликає одностайно Росію припинити відправку нових найманців? Росія карає своїх громадян, які "їдуть за кордон воювати", лише тоді, коли мова йде про бойовиків "Ісламської держави". А от терористів для відправки в Донбас в Росії тренують і фінансують за підтримки уряду. Здається, Москва вважає, що Україна – це "не за кордоном", - йдеться в статті.
Автори нагадують, що Мінські угоди були підписані в часи, коли українська армія була на межі розпаду, але водночас їй довелося вступити в бій проти регулярних військ Росії. Тому угода повинна була зупинити бойові дії і розпочати політичний процес. Але зараз ситуація змінилася. І не можна вимагати від Києва виконання Мінських угод без рівноцінних дій з боку Москви. Тому потрібні нові дипломатичні зусилля і новий формат для пошуку політичного вирішення конфлікту.
"США і Великобританія повинні взяти участь у новому процесі. Вони разом з Росією виступили гарантами суверенітету і цілісності України в обмін на її ядерний арсенал за Будапештським меморандумом 1994 року. Вашингтон і Лондон не можуть ухилятися від виконання своїх зобов'язань згідно з цим документом. Інакше це стане фатальним сигналом для міжнародної політики роззброєння, який вкаже, що ті, хто відмовиться від ядерної зброї в обмін на міжнародні гаранті, опиняться в дуже хиткій ситуації", - йдеться в статті.
Автори додають, що Захід одноголосно повинен дати зрозуміти Володимиру Путіну, що для нього значно важливіша співпраця з Європою і Америкою, ніж розчленування України. Ті, хто сигналізують йому про те, що він може отримати і те, і інше, роблять величезну помилку. Тому санкції, на думку німецьких експертів, повинні залишатися в силі до тих пір, доки Кремль не відмовиться від своєї агресивної політики вторгнень.
"Здатися в російській грі означає не лише зрадити український демократичний рух, це буде також зрадою усієї Європи. ЄС, який вважає себе серйозною силою, повинен наполягати на збереженні принципів європейського порядку, в основі якого лежить відмова від насилля і рівноправний суверенітет усіх європейських країн. Можна вести переговори з Кремлем щодо багатьох питань, але тільки не про це", - йдеться в статті.
Нагадаємо, що більшість українців проти особливого статусу Донбасу та амністії терористів. Ідею проведення виборів на окупованих територіях Донбасу до взяття їх під контроль українською владою не підтримує абсолютна більшість населення України (52,5%), підтримують таку ідею 31,2% опитаних, решта - не змогли визначитися з відповіддю на питання.
У свою чергу, професор політології Університету Ньюарка Александр Мотиль писав у статті для Atlantic Council, що втомленим від України потрібно просто її озброїти. Він підкреслює, що США і Великобританія теж не виконати свої зобов'язання за Будапештським меморандумом. Адже на практиці їхні обіцянки захистити українську територіальну цілісність виявилися порожніми. Видання The Economist писало, що Мінські угоди ведуть в нікуди. Політики в Києві зазначають, що Мінські угоди вкрай непопулярні в Україні. Порошенко розглядає можливість проведення референдуму про статус Донбасу. Якщо українці дадуть відповідь "ні", це може означати початок паузи для Мінських угод, а якщо рішення буде "так", тоді це може стати прикриттям для непопулярних заходів. Перший раунд голосувань щодо конституційних змін минулого року дав поштовх масовим протестам, в ході яких загинули чотири людини.