Українській владі не варто відкладати внутрішнє очищення і реформування системи Міністерства внутрішніх справ до завершення війни, оскільки це було б неправильно не лише з погляду моралі, а й із політичної необхідності – одна з рекомендацій Європейського Союзу для вступу нашої держави прямо стосується органів МВС. Йдеться про потребу в ухваленні комплексного стратегічного плану реформування всього сектора правопорядку як частини безпекового середовища України, зауважив експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін у статті для ZN.UA "МВС: завдяки чому система вистояла, та чи потрібно їй трансформуватися в умовах війни?".
Він зазначив, що попередня критика незаконних практик діяльності і виявів корупції в міністерстві залишається актуальною, попри війну. До того ж, на тлі бойових дій процес самоочищення фактично заморозився, а корупція ретельно замовчується відповідними органами.
"Здається, що лише під тиском європейців та американців за останні два тижня активізувалися розслідування, зокрема пов’язані з корупційними схемами на митниці, закупівлях, гуманітарці. На жаль, у всіх цих злочинах є десятки й сотні виконавців, у тому числі всередині самої системи МВС", – додав Крапивін.
Генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що Міжвідомча робоча група уже розробила проєкт Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку на 2023–2027 роки, ухвалити який рекомендує ЄС. Документ спрямували до офісу президента з метою вивчення й подальшого затвердження указом Володимира Зеленського.
Пріоритетами в проєкті, зокрема, визначили забезпечення дієвості та ефективності органів правопорядку; розбудови системи управління, орієнтованої на результат; комплексної цифрової трансформації системи, а також її відкритості, прозорості, підзвітності, незалежності й політичної нейтральності. По суті, за словами експерта, це означає продовження реформ, які не були завершені після Революції Гідності.
Зокрема, Крапивін вважає, що хоч в Україні і працюють якісно нові органи й підрозділи, ще важко говорити про утворення ними системи. Це скоріш співіснування нових та старих структур і кадрів.
"І це проблема, бо після закінчення війни ми знову почнемо стару історію про «очищення», «атестацію», «перезавантаження». Зробити це вдало майже неможливо, часто просто – неконституційно, тож, радше, варто змінити внутрішню структуру: наприклад, реформувати кримінальний блок поліції, об’єднати посади слідчого та оперативного працівника, запровадити чітку систему оцінювання за критеріями якості роботи, – а вже потім дивитися, як люди «обживаються» в цих нових структурах", – запропонував він.
На думку експерта, якщо в Україні запрацюють дійові системи оцінювання та дисциплінарної відповідальності, неефективних правоохоронців звільнять природним шляхом.
Також Крапивін вказав на збереження надмірного політичного впливу в МВС. Виклик є одним з найбільших, особливо, на тлі активного залучення правоохоронців у завдання воєнного часу, внаслідок чого органи міністерства тривалий час будуть ключовим силовим блоком держави, відповідальним за внутрішню безпеку.
"Разом з тим невдалими кадровими рішеннями, толерантністю до корупції чи просто нереагуванням на системні проблеми можна створити ситуації, в яких цей ресурс буде використаний проти українців. Тому сьогодні ми займаємося деолігархізацією, але паралельно не повинні забувати, що органи, які мають монополію на застосування сили, так само потребують прискіпливої уваги", – наголосив представник Центру політико-правових реформ.
Водночас він уточнив, що рекомендації ЄС розраховані на мирний час, тому не включають проблемні питання війни. Однак, експерт не вважає це критичним, якщо поряд із комплексним стратегічним планом реформування органів правопорядку Україна матиме якісну державну (публічну) політику з таких питань.
"Бо одна річ – якою систему правопорядку хочуть бачити європейці (справді, це система мирного часу), інша – які виклики перед нею ставить війна сьогодні і як нам зберегти систему правопорядку до мирних часів. Таким чином, попри сталість системи МВС в умовах війни, це має бути не результатом спорадичних зусиль хороших керівників чи низової ініціативи підлеглих, а частиною сталої, послідовної, результативної державної політики воєнного часу", – підсумував Євген Крапивін.
Більше статей Євгена Крапивіна читайте за посиланнями.