Позиція Національного агентства з протидії корупції (НАЗК) щодо закону про викривачів, який критикує громадські організації, є нейтральною. Про це в інтерв'ю редактору відділу політики ZN.UA Інні Ведернікової повідомив глава НАЗК Олександр Новіков. Він упевнений, що даний закон дуже необхідний.
«Ті норми, які нині діють, передбачають мільярдні витрати на створення в кожному державному органі окремих захищених каналів повідомлень про корупцію. Причому ці канали мають гарантувати цілковиту анонімність викривача. Плюс громадянин повинен сам вивчити весь масив законодавства та визначитися самостійно, кому він може повідомити про корупцію. Витратний і погано організований ланцюжок, який НАЗК потрібно було впровадити», - пояснив Новіков.
Він додав, що ідея НАЗК полягала в тому, щоб створити єдиний державний портал викривачів, де громадянин може за допомогою алгоритму анонімно повідомити про факт корупції, приєднати документи та інше.
«Викривач при цьому отримає код і у випадку, якщо за його фактом буде відкрито кримінальне провадження, буде вирок суду та стягнення коштів на користь держави, зможе підтвердити свою роль. Отже, з дотриманням усіх принципів анонімності одержати свої 10%», - розповів глава НАЗК, додавши, що ця ідея і лягла в основу закону.
За його словами, якщо президент Володимир Зеленський не підпише закон про викривачів, то «момент реалізації дійсно масштабного і ключового в боротьбі з корупцією проекту» буде відстрочений.
Журналіст парирувала, що український громадянин, якого продовжують катувати в поліції, навряд чи повірить, що йому не прилетить у відповідь від того, на кого він подав сигнал про корупцію. Як приклад, вона навела кейс судді-викривачки Лариси Гольник.
«Попри юридичну плутанину, яку було створено прийнятими поправками, викривачі корупції не залишаться без захисту, оскільки цим законопроєктом не вносилися зміни до статті Закону України «Про запобігання корупції», які стосуються прав і гарантій викривачів. Крім того, викривачі, що повідомлятимуть про корупційні кримінальні правопорушення, отримають статус викривача в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, до якого також не вносилися будь-які зміни», - відповів Новіков.
Але навіть якщо припустити, що буде полегшений доступ громадянина до системи і забезпечена його повна анонімність, в законі з'явилися норми, які вимагають довести те, про що ти повідомляєш.
"Справді, під час роботи над проєктом у Верховній Раді до нього було внесено три поправки народного депутата Власенка, який дотримується позиції, що викривачі — це «стукачі». Хоча ми давно не живемо в СРСР. Викривач у цивілізованій країні — це відповідальний громадянин", - вважає Новіков.
За його словами, поправки Власенка нашкодили тексту закону, проте не критично.
«Тому що їх внесено лише до першої статті, де наводяться визначення термінів. Там є фраза про докази, «які громадянин може підтвердити». Але все залежить від того, як читати цю статтю. Адже очевидно, що людина повідомляє тільки про те, що сама може підтвердити. Скажу більше, саме повідомлення в юридичному сенсі вже є підтвердженням інформації. Тут потрібно розуміти, що є статті, які встановлюють правила, а є ті, які коментують. Тому НАЗК не бачить тут великих ризиків. Тобто ці поправки справді ускладнюють розуміння, але ні для викривача, ні для правозастосування по суті нічого не змінюють», - підсумував глава НАЗК.
На репліку журналістки про те, що вже очевидно, як судді, що затягують справи, будуть читати поправки Власенка, Новіков відповів: «Жодна справа не ґрунтуватиметься тільки на заявах викривача корупції. За кожною заявою правоохоронці зобов’язані зібрати істотні докази до того, як справу буде передано до суду».
Нагадаємо, 5 лютого 2021 року парламентарії 254 голосами прийняли в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів, № 4450).
Законопроект, зокрема, передбачає, що винагорода викривача становитиме 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину (після прийняття обвинувального вироку суду і стягнення в дохід держави грошей, цінностей та іншого майна або грошової суми, яка відповідає вартості такого майна). При цьому розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.
Під час розгляду поправокнародний депутат Сергій Власенко наполягав на виключенні положення, що передбачає анонімність викривача.
Чому після удару Конституційного суду і «повернення» повноважень Національному агентству по запобіганню корупції (НАЗК) чиновникам легше приховати доходи і заплатити штраф, ніж показати активи? Чи потрібно відкривати порядки декларування працівників спецслужб? Хто заблокував можливість моніторингу способу життя суддів? Чому депутати не повертають відповідальність суддів за завідомо неправосудні рішення? Хто в парламенті прийняв викривачів за «стукачів»? Як зламати політичну корупцію і допомогти партіям піти з-під впливу олігархів?
Про це та багато іншого читайте в другій частині інтерв'ю Інни Ведернікової з главою НАЗК Олександром Новіковим. Перша частина інтерв'ю з Олександром Новіковим тут.