Україна в найближчі місяці буде лобіювати подальше продовження санкцій Євросоюзу проти Росії, вважають аналітики американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. Експерти підкреслюють, що єдиної позиції серед країн ЄС з питання продовження антиросійських санкцій немає.
"Через більш ніж два роки після початку конфлікту консенсус в ЄС санкцій може опинитися під загрозою. І хоча країни ЄС одноголосно голосували за збереження санкцій всякий раз, коли розглядалося це питання, деякі країни вказують, що вони можуть виступити за зняття санкцій при наступному голосуванні", - повідомляється в звіті Stratfor.
Так, Італія та Угорщина, які традиційно займали проросійську позицію, повідомили, що не гарантують продовження санкцій.
Stratfor пише, що дана перспектива "нервує" влади України.
"Київ спирався на Євросоюз не тільки в тому, щоб покарати Росію за її дії в Україні, але і на підтримку у триваючих переговорах у Мінську щодо конфлікту на сході України", - відзначили в Stratfor.
Аналітики зауважують, що ЄС досі підтримував позицію України, чинячи тиск на РФ, щоб та робила більше зі свого боку для виконання Мінських угод. Однак тепер думки в рамках ЄС з даного питання стали розділятися.
Так, глава МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявив 15 березня, що на недавньому засіданні Ради ЄС у закордонних справах деякі країни союзу закликали Україну до децентралізації. Заяви Лінкявічуса по суті повторюють позицію Росії і вказують на те, що все більше країн - членів ЄС готові розглядати зняття санкцій з РФ, робить висновок Stratfor.
Проте експерти підкреслюють, що вирішальним в Євросоюзі залишається думка Німеччини.
"І Берлін стійкий у своєму рішенні, що Росія повинна виконати Мінські угоди, перш ніж санкції будуть скасовані", - повідомили аналітики.
На їхню думку, Італія, Угорщина і Греція, які виступають проти продовження антиросійських санкцій, швидше за все, підуть за позицією Німеччини, коли настане час голосувати за санкціям.
За твердженням Stratfor, деякі країни ЄС, особливо лояльні до Росії, також скептично ставляться до України через політичну нестабільність у країні.
"Фактично деякі країни ЄС звинуватили Україну в затягуванні економічних та інституційних реформ, незважаючи на нещодавню обіцянку Порошенка, що політична криза в країні буде вирішена до кінця цього місяця", - відзначають аналітики.
"Україна потребує Заході більше, ніж Захід потребує в Україні, і уряд не в змозі чинити тиск на Європейський союз. З цієї причини Київ буде продовжувати використовувати цілий ряд тактичних прийомів, у тому числі дипломатичних заходів і загроз активізації конфлікту, лише б не допустити скасування санкцій щодо Росії", - підсумували в Stratfor.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів у 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за підрив територіальної цілісності України. Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року (ряд економічних санкцій США ввели ще навесні), після агресії Росії на сході України, в Донбасі.
Наприкінці грудня 2015 року Мінфін США посилив санкції, раніше введені проти громадян і юридичних осіб, причому, не тільки російських. Крім того, Мінфін ввів секторальні санкції проти значно ширшого переліку компаній.
У березні США продовжили санкції проти РФ ще на рік.