Верховна Рада десятиліттями обирає на посаду Уповноваженого з прав людини зручних для влади кандидатів. Таким чином про ефективність та незалежність омбудсмена мова йти не може. Про те, чому в умовах війни така ситуація недопустима та як її виправити йдеться в статті аналітика «Центру спільних дій» Олега Савичука «Що треба змінити у взаємодії омбудсмана і парламенту?».
За словами аналітика Україні необхідно здійснити декілька кроків аби нарешті отримати незалежного та ефективного Уповноваженого.
«По-перше, варто повернути таємну процедуру голосування. Уповноважений з прав людини — це не чергова політична посада, яку можна використати як розмінну монету для домовленостей. Це надважлива державна інституція, яка має насамперед захищати людей, їхні права та свободи», - зазначає експерт.
Експерт впевнений, що якісна й незалежна робота омбудсмана може запобігти зловживанням, катуванням та порушенням прав людини під час затримання, тримання в СІЗО, відбування покарання у в’язниці. Ігнорування цих проблем через залежність від влади, як це було, наприклад, у часи Януковича, стало однією з причин масових порушень прав людини, що призвело до заворушень у Врадіївці та вбивства Оксани Макар.
«По-друге, необхідно позбавити Верховну Раду повноваження під час воєнного стану оголошувати недовіру чиновникам, яких призначав парламент. Це було б виправдано, якби звільняли зрадників і колабораціоністів. Але навіть у такому разі для покарання є прокуратура, суд і відповідні підстави для відставки», - наголошує Олег Савичук
Автора статті непокоїть, що депутати використовують зміни до закону, аби звільняти незручних і нелояльних службовців.
«По-третє, варто змінити й чітко визначити вимоги до кандидатів на посаду омбудсмана, щоб ним могли стати експерти у сфері захисту прав людини. Зокрема, кандидати мають володіти тривалим досвідом у цій сфері, бути фаховими, доброчесними та компетентними», - пише аналітик.
Він впевнений, що такі зміни відсіють випадкових та непрофесійних кандидатів, які не повинні претендувати на таку важливу для демократії посаду.
«По-четверте, слід запровадити конкурсні процедури й залучати до відбору кандидатів правозахисників. Це дозволить зробити процес публічним і обирати найбільш гідного, професійного та компетентного кандидата», - зазначає автор.
Савичук нагадує, що у 2017 році правозахисні організації вимагали провести конкурс на посаду Уповноваженого. Це мало б деполітизувати інституцію й запобігти політичним домовленостям про призначення «потрібного» кандидата. Але що тоді, що тепер їхні вимоги проігнорували.
«Уповноважений Верховної Ради з прав людини — надважлива для України посада. Його роль ще важливіша в умовах війни, коли рашистські окупанти ледь не щодня вчиняють воєнні злочини та злочини проти людяності. Омбудсмен і його секретаріат шукають, досліджують, описують та відстежують такі злочини, що надалі може стати підставою для звинувачень Росії в міжнародних судах», - наголошує експерт.
Практика, за словами автора, свідчить, що у взаємодії між Верховною Радою та Уповноваженим є значні проблеми. Інституція, яка має бути незалежною задля ефективного захисту прав людини, на практиці стає розмінною монетою в політичних ігрищах. Динаміка останніх років показує, що таких проблем стає дедалі більше.
«Саме зараз найкращий час, аби змінити цю практику. Точкові, але дійові зміни до законодавства можуть сприяти розвиткові інституції Уповноваженого з прав людини, підвищити її легітимність, довіру до неї, а отже й до держави загалом», - резюмує автор.
Нагадаємо, раніше ЗМІ запідозрили тепер вже колишню Уповноважену ВР з прав людини Людмилу Денисову та її дочку в маніпуляціях даними про сексуальні злочини росіян.