UA / RU
Підтримати ZN.ua

В ООН направлення миротворців у Донбас не обговорюється - Сергєєв

Перспективи російської участі в миротворчій місії ООН на Сході викликають серйозні побоювання у Києва. Адже Росія - безпосередній учасник збройного конфлікту.

Питання про направлення миротворців у Донбас не обговорюється ні в кулуарах ООН, ні на її Генасамблеї, ні на Раді Безпеки, підтвердив в бесіді з ZN.UA постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв: "Немає ніякого обговорення питання про введення миротворців у нашу країну".

За словами Сергєєва, до якого ZN.UA звернулося з проханням розповісти про процедуру направлення "блакитних касок", підрозділи миротворців ООН можуть бути відправлені Організацією тільки за ініціативою уряду країни, де відбувається конфлікт. Добро на відправку контингенту, його склад, використання та фінансування дає Рада Безпеки ООН. Вона ж і надає мандат, у відповідності з яким "блакитні каски" здійснюють свою миротворчу місію.

Оонівські ж процедури такі, що з моменту звернення уряду до відбуття миротворців проходить від півроку до року. Настільки довгий час відводиться ООН для технічної підготовки місії - її планування, коли визначається, що потрібно і хто потрібен, організації та проведення тендерів. І, звичайно ж, для формування миротворчого контингенту, яке відбувається за принципом "хто може". Тому цілком можливо, що якщо буде прийнято рішення про миротворців на Донбасі, то серед них опиниться і російський контингент.

Саме перспективи російської участі в миротворчій місії ООН на Сході і викликають серйозні побоювання у Києва. Адже Росія - безпосередній учасник збройного конфлікту: її солдати воюють на Сході, використовуючи сучасну російську зброю, а керівництво країни надає сепаратистам політичну та економічну підтримку.

У цій ситуації росіяни не можуть бути неупередженими миротворцями. Вони лише стануть додатковим чинником узаконення російської окупації Донбасу. А якщо в мандат миротворчої місії буде прописана і охорона кордонів, то Київ може забути про те, щоб перекрити постачання зброї бойовикам.

Читайте також: Україна звернеться до ООН із закликом офіційно визнати Росію спонсором тероризму

Нагадаємо, що в 1993 р. Організація Об'єднаних Націй і Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (попередник ОБСЄ) погодилися, що функції міжнародного керівництва в конфлікті в Абхазії має прийняти на себе ООН, тоді як у Південній Осетії воно має відійти до НБСЄ. Того самого року було створено Місію ООН для спостереження в Грузії (МООНСГ). З 23 червня 1994 р. на території Абхазії перебували миротворчі сили СНД. Фактично це були ті самі російські підрозділи ПДВ, які дислокувалися тут раніше.

"Росія зуміла схилити постійних членів Ради Безпеки ООН на користь присутності миротворчих сил СНД, які повністю складаються з російських військовослужбовців. ООН же до останнього дня грала роль спостерігача за припиненням вогню", - пояснив Сергєєв.

Тривалий час в ООН вважали, що "взаємодія між ООН і СНД у справі підтримання миру в Грузії - яскравий приклад вирішення проблем безпеки спільними зусиллями ООН і регіональних організацій". Але "миротворчість" Росії призвела 2008 р. до російсько-грузинської війни й визнання Москвою незалежності Абхазії і Південної Осетії. "Така "взаємодія" неприпустима в нашому випадку", - вважає Сергєєв.

Докладніше читайте в матеріалі Володимира Кравченко "Чи потрібні на Донбасі "блакитні каски"?" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".