В Україні 25 жовтня мають відбутися місцеві вибори, під час яких українці обиратимуть депутатів міських, сільських і селищних рад, а також сільських, селищних, міських голів. Національний демократичний інститут запропонував кілька рекомендацій, спрямованих на покращення виборчого процесу в Україні.
Нормативно-правова база та адміністрування виборів
У своєму звіті НДІ зазначив, що цьогорічні вибори відбуватимуться не лише в умовах пандемії коронавірусу та збройної агресії РФ, а й за новим Виборчим кодексом. Вказано, що попри зусилля Верховної Ради та ЦВК, які вони доклали для проведення безпечних та прозорих виборів, суттєві виклики все ж залишаються. Серед іншого, це складна нова виборча система, неможливість провести вибори в деяких ОТГ біля лінії зіткнення в Донбасі.
Так, в НДІ рекомендують до проведення виборів:
- ЦВК, політичні партії, громадські організації, державні та приватні ЗМІ мають провести активну та широкомасштабну кампанію з просвіти виборців, щоб ознайомити українців з новою виборчою системою та протоколами, пов’язаними з попередженням поширення коронавірусу;
- ЦВК має надавати якомога повнішу підтримку в проведенні навчання для членів територіальних та дільничих виборчих комісій щодо їхніх обов’язків;
- Верховна Рада та ЦВК мають прийняти рішення, для можливості надати чіткі роз’яснення виборцям та працівникам виборчих комісій щодо визначення дійсності виборчого бюлетеня. Такі роз’яснення мають надавати пріоритет визнанню дійсності та відповідному врахуванню бюлетенів, в яких волевиявлення виборця є очевидним;
- Рада має невідкладно прийняти законопроект, спрямований на забезпечення захисту учасників виборчого процесу у період пандемії коронавірусу та усунення невідповідностей у чинному законодавстві. Парламенту варто утриматись від запровадження будь-яких додаткових заходів, які можуть додати процесу непевності або передбачати нові обов’язки для Центрвиборчкому, наприклад, проведення опитування громадської думки, що не пов’язане з місцевими виборами;
- працівники органів адміністрування виборів в умовах пандемії мають вжити доцільні заходи для забезпечення безпеки осіб, які голосують вдома.
- уряд має виділити місцевим органам влади та органам адміністрування виборів достатньо грошей для реалізації плану попередження поширення коронавірусу;
- військово-цивільні адміністрації мають докласти консолідованих зусиль, аби пояснити, чому вони вирішили, що у 18 ОТГ Донбасі неможливо провести місцеві вибори;
- політичні та урядові гравці мають утримуватись від застосування політичного тиску на членів ЦВК та ТВК.
Після проведення виборів в НДІ рекомендують:
- докласти всіх зусиль для забезпечення того, аби подальші зміни до виборчого законодавства, приймалися не пізніше, ніж за рік до дня голосування;
- Рада має визначити та оприлюднити чіткі та об’єктивні критерії для ВЦА щодо прийняття рішення про скасування виборів в окремих громадах, а також передбачити відповідний порядок оскарження. Тобто ВЦА має навести переконливі докази того, що міркування безпеки тимчасово переважають над конституційним правом громадян висловити своє волевиявлення шляхом голосування. Щойно ці критерії будуть визначені, оприлюднені та їх буде дотримано, ЦВК має призначити вибори у відповідних громадах якомога швидше для уникнення подальшого позбавлення права голосу майже півмільйона виборців.
Середовище проведення виборчої кампанії
У звіті НДІ йдеться про те, що представники партій та громадських організацій у розмовах з експертами інституту наголошували на тому, що необхідність розвитку та реорганізації територіальних осередків, визначення тисяч кандидатів для різних рівнів місцевої влади, а також забезпечення дотримання нових гендерних квот виявилися складними викликами в умовах пандемії. До того, ж в рамках поділу України на зони епідемічної небезпеки, рішення виборців у “червоній” та “помаранчевій” зона ще більше залежатимуть від висвітлення виборів традиційними ЗМІ та соцмережами. Адже деякі партії проводять свою агітацію переважно в режим онлайн. Інші ж партії продовжили проводити обмежену кількість агітаційних заходів у тих частинах країни, де така діяльність дозволена.
До того ж численні громадські організації закликають політичні партії та кандидатів фокусуватись на важливих для їхніх громад питаннях. Також спостерігачі вказують на розмивання меж між публічними виступами президента Володимира Зеленського та агітацією за ключових кандидатів від партії “Слуга народу”.
“Представники політичних партій, громадянського суспільства та ЗМІ у розмовах з експертами НДІ часто порушували проблему неврегульованості та непрозорості дочасної агітації, що створює несправедливі переваги тим, хто у ній задіяний, та позбавляє виборців інформації про джерела фінансування такої агітації”, - вказано у звіті НДІ.
Крім того, через поширення коронавірусу, цього року термін подання фінансових звітів партій, які відображають витрати до початку виборчого процесу, відклали на невизначений термін. Це робить неможливим вчасне надання відповідної інформації виборцям, організаціям громадянського суспільства та іншим зацікавленим сторонам.
Тому НДІ рекомендує:
- партії та кандидати мають розробити стратегії, націлені на роботу з виборцями, включаючи тих, хто проживає у зонах із більш жорсткими карантинними обмеженнями, та людей з обмеженим доступом до інтернету;
- партії та кандидати мають розробити та оприлюднити політичні програми для вирішення проблем на місцевому рівні, а також залучати виборців шляхом ознайомлення із запропонованими політиками;
- партії мають активно проводити просвітницькі кампанії для своїх активістів, навчаючи їх не вдаватись до фальсифікації, підкупу виборців та зловживання адмінресурсом, а також запровадити відчутні дисциплінарні заходи для порушників;
- всім керівникам обласних державних адміністрацій, мерам та головам обласних рад варто підписати та забезпечити виконання положень кодексу етичної поведінки, розробленого Громадянської мережі “ОПОРА”;
- до майбутніх виборів Рада має: визначити параметри участі президента у виборчих кампаніях; вирішити питання з дочасною агітацією та проведення агітації організаціями, афілійованими з політичними партіями; а також визначити порядок, обов’язки та механізми звітування та контролю за дотриманням вимог щодо фінансування політичних партій та виборчих кампаній.
Гендерні питання та інклюзивність
У звіті НДІ також вказано, що попри обов’язковість гендерних квот у виборчих списках, їх виконання можуть не дотримуватися. Зокрема, згідно з оновленим Виборчим кодексом, у громадах, де понад 10 тис. виборців “у виборчих списках у кожній п’ятірці кандидатів має бути щонайменше два представники кожної статі”. А в ОТГ, де виборців менше 10 тис. осіб, у виборчих списках має бути щонайменше 30 відсотків кандидатів кожної статі.
До того ж вказано, що перешкодою для участі жінок у виборах як кандидаток є фінансове питання. Адже жінки в Україні в середньому отримують нижчу зарплату, ніж чоловіки. А партії часто вимагають від кандидатів фінансувати свої кампанії самостійно, включаючи внесення грошової застави, що вимагається для реєстрації.
В новому Виборчому кодексі стало менше перешкод для голосування внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, тепер виборці можуть зареєструватись для голосування за місцем фактичного проживання за спрощеною процедурою. При чому цим нововведенням можуть скористатися не лише ВПО, а й трудові мігранти, студенти, особи без зареєстрованого місця проживання та інші. Однак, експерти НДІ почули занепокоєння щодо потреби у більш масштабних заходах, які знадобляться в майбутньому, щоб проінформувати майже 5,5 мільйонів виборців, на яких вплинули ці зміни.
Також у новому Виборчому кодексі є положення, які роблять більш доступною інформацію щодо виборчого процесу. Зокрема, спрощений порядок внесення змін до реєстраційних даних виборця покращив доступ до голосування для людей з інвалідністю. Однак, у Виборчому кодексі відсутні положення, які б надавали можливість людям з порушенням зору проголосувати самостійно під час місцевих виборів.
“Люди, що належать до спільноти ЛГБТІ, все ще зазнають переслідувань та залякувань, а також стикаються зі значними перешкодами щодо політичної участі. Втім, вперше за всі вибори в Україні кілька кандидатів, які відкрито говорять про свою приналежність до ЛГБТІ, оголосили про свої наміри балотуватись на місцевих виборах у 2020 році, що правозахисники розцінюють як позитивний крок у просуванні участі спільноти ЛГБТІ у політичному житті в Україні”, - йдеться у звіті.
Тому до виборів НДІ рекомендує:
- партії мають використовувати можливості, які надають гендерні квоти, забезпечуючи, аби їхні кампанії та кандидати відображали соціальний склад та інтереси відповідних громад;
- партії повинні посилювати залучення, навчання та висування кандидаток на прохідні місця у списках, продовжувати розвивати партійну інфраструктуру для підтримки жінок та маргіналізованих груп, а також включати до своїх політичних платформ питання, які становлять для них особливий інтерес;
- партії та їхнє керівництво мають утримуватись від тиску на жінок для змушення їх відкликати свої кандидатури на користь чоловіків після виборів, щоб обійти вимоги щодо квот.
Після проведення місцевих виборів НДІ рекомендує:
- ЦВК, партії та організації громадянського суспільства мають докласти зусиль з інформування громадськості про нові заходи, спрямовані на забезпечення доступності для виборців з інвалідністю, а також про новий порядок зміни виборчої адреси для ВПО та інших осіб, які проживають не за місцем реєстрації;
- Верховна Рада має внести зміни до Виборчого кодексу для забезпечення збереження балансу між чоловіками та жінками у виборчих списках партій у разі заміни кандидатів;
- парламенту варто розглянути можливості для зміни розміру грошової застави до розміру, достатнього для запобігання реєстрації технічних кандидатів, не перешкоджаючи реєстрації реальних кандидатів, які не мають достатніх коштів.
Медіа середовище та інформаційний простір
В НДІ звернули увагу на те, що сучасне інформаційне середовище в Україні є складним. З одного боку країна перебуває на передовій кремлівської гібридної війни, з іншого - місцеві вибори відбуватимуться за новою виборчою системою та за участі понад 100 тисяч кандидатів. Також українці перевантажені інформацією про поширення коронавірусу.
Також, за словами багатьох представників партій та громадянського суспільства, власники ЗМІ та призначені ними головні редактори надають преференції у доступі для своїх політичних союзників та незбалансовано висвітлюють новини. Крім того, в Україні діє практика, коли кандидати платитять виданням за їх позитивне висвітлення.
Ще одним суттєвим викликом в НДІ називають дезінформацію. Серед політичних партій дезінформація часто визначається як негативна агітація, або “чорний піар”.
“Будучи найпопулярнішою медіа-платформою в Україні, Facebook залишається першочерговим джерелом дезінформації, і представники громадянського суспільства та політичних партій зазначали, що відсутність місцевого представництва Facebook ускладнює взаємодію зацікавлених сторін виборчого процесу з компанією.Організації громадянського суспільства та політичні партії також говорять про необхідність чіткого регулювання політичної реклами онлайн, особливо у соціальних мережах”, - йдеться у звіті НДІ.
При цьому “ОПОРА”, “Детектор медіа” та “Комітет виборців в Україні” вказали на те, що очікують в інформпросторі збільшення кількості сексистських та гомофобних меседжів, спрямованих проти жінок та кандидатів із спільноти ЛГБТІ. Крім цього, нові дезінформаційні наративи намагаються використовувати страх перед коронавірусом.
Також за словами деяких громадських організацій та партій, в Україні докладають недостатньо зусиль для подолання загрози від дезінформації. Багато співрозмовників НДІ висловили незгоду щодо посилення урядом регулювання мовлення та зазначили, що це може відкрити двері для політичної цензури.
“Співрозмовники закликали до збільшення фінансування цих заходів та посилення фокусу на освіті та медіаграмотності у якості довгострокових рішень”, - вказано у звіті.
Так, НДІ рекомендує:
- українські та міжнародні донори повинні забезпечувати належне фінансування для підтримки незалежних ЗМІ, включаючи суспільного мовника, які є реальною альтернативою ЗМІ, що належать олігархам;
- компанії соціальних медіа та месенджерів, особливо Facebbok та інші платформи соціальних мереж, повинні забезпечити або збільшити свою присутність в Україні до та під час виборів, аби гарантувати швидке реагування на скарги від учасників виборчого процесу;
- партії мають добровільно вчасно подавати звітність про свої витрати на політичну рекламу на всіх платформах соцмереж, навіть поза межами періоду здійснення передвиборної агітації;
- громадські організації, спільнота надання міжнародної підтримки та уряд мають співпрацювати задля істотного збільшення фінансування та реалізації програм, пов’язаних з моніторингом та боротьбою з дезінформацією з одного боку та інвестуванням у довгострокове підвищення медіаграмотності і освіти у сфері дезінформації – з іншого;
- після виборів Верховна Рада України має розглянути можливості для надання повноважень ЦВК або іншим відповідним органам влади для контролю за витратами на політичну рекламу онлайн.
Місцеві вибори в Україні призначені на 25 жовтня. Подати документи для реєстрації кандидата на посаду міського голови або в місцеві депутати можна було до 24 вересня включно.
ЦВК вже затвердила колір і форму бюлетенів, які використовуватимуться під час місцевих виборів. У свою чергу громадська організація "ОПОРА" опублікувала відеоролик, в якому покроково пояснюється, як проголосувати так, щоб не зіпсувати бланк і ваш голос зарахували.
При цьому Верховна Рада мала включити до сьогоднішнього порядку денного законопроект, який вносить зміни до Виборчого кодексу та інших законодавчих актів, що стосуються особливостей організації, підготовки та проведення виборів в умовах карантину. Однак для цього парламенту не вистачило голосів.
ZN.UA з 29 вересня запускає проект «Країна по поличках». Кожен день ми публікуватимемо текст про нове місто та кандидата, ім'я якого ми з вами чули, особу смутно пригадуємо, але практично нічого не знаємо про те, ким і чим він живе. Ми познайомимося зі своєю країною, яка 25 жовтня зміниться дуже серйозно.
Детальніше про ситуацію в Вінниці читайте в матеріалі "Країна по поличках. Вінниця", над яким працювали Інна Ведернікова, Алла Котляр, Юлія Самаєва та Юлія Гриценко.