Робота Кримської платформи здійснюватиметься на різних рівнях та напрямках. Саміти й зустрічі міністрів закордонних справ дадуть змогу привернути необхідну суспільну увагу до проблеми окупованого Криму, скоординувати ключові напрямки роботи. Однак, окрім політичного рівня, робота здійснюватиметься і на низці практичних напрямів, у рамках відповідних експертних робочих груп, пише у своїй статті для ZN.UA перша заступниця голови українського МЗС Еміне Джапарова.
Авторка пояснила, що серед практичних пріоритетів Кримської платформи є:
- вдосконалення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму;
- посилення ефективності санкцій;
- захист прав і свобод людини в тимчасово окупованому Криму;
- стримування мілітаризації півострова та протидія її негативному впливу на регіональну безпеку та свободу судноплавства.
“Ми плануємо займатися й іншими спільними для всього регіону проблемами, пов’язаними з окупацією, зокрема екологічними, енергетичними і економічними”, - пише Джапарова.
Вона зазначила, що міжнародна політика невизнання окупації Кримського півострову, яку сповідують практично всі демократичні держави має стати більш дієвою і ефективною. Для цього її доцільно, як мінімум, чітко артикулювати в конкретних заявах і документах міжнародних організацій, системно розв'язувати проблеми її недотримання. Джапарова висловила сподівання, що Кримська платформа зробить свій внесок у цю справу.
Перша заступниця голови МЗС вказала на те, що санкції мають стати значно сильнішими та більш скоординованими. Україна має розробити потужну власну санкційну політику і скоординовано з партнерами активно її застосовувати проти РФ та інших правопорушників.
“Росія дає для цього дуже багато і причин, і приводів. Це – найбільш дієвий інструмент, який ми маємо у своєму арсеналі в рамках політико-дипломатичного шляху деокупації. Але для того, щоб санкції змогли відіграти свою роль, вони потребують серйозної роботи”, - пише авторка.
Крім того, системнішої відповіді потребують і порушення Росією прав і свобод людини в окупованому Криму та зобов’язань країни-окупанта згідно з міжнародним гуманітарним правом. Джапарова сподівається, що схвалений ЄС наприкінці минулого року Глобальний механізм санкцій за порушення прав людини повною мірою використають для стримування режиму політичних репресій, етнічної та релігійної дискримінації, запроваджених окупаційною владою в Криму.
Світовий досвід також свідчить про значну ефективність санкційних обмежень у фінансовій сфері для повернення гравців, які ігнорують закони цивілізованого співжиття, до міжнародно-правового контексту. І Росія в цьому випадку не виняток. Певні санкції, введені щодо низки російських банків з державною часткою власності, не вичерпують всіх можливостей міжнародної спільноти у цій сфері. Те саме стосується й енергетичної сфери та сферу технологій.
“Хіба можна давати Москві можливості для повноправної участі у міжнародній фінансовій системі, в системі енергетичної безпеки континенту, для передових технологій. Адже, це лише посилить агресора, який не отримав відсічі за свої незаконні дії, в економічному, технологічному і військовому плані, як і його потенційну небезпеку для регіонального і глобального миру і стабільності”, - пише Джапарова.
Перша заступниця міністра додала, що дієві санкції, безумовно, коштують дорого. Однак, війна і дискредитація основоположних принципів міжнародного права, миру і порядку, є дорожчою. Безкарність агресивної політики Кремля може підірвати стабільність, значно підвищити ризики та погіршити довготермінові економічні перспективи Європи.
Детальніше про мету Кримської платформи та про те, як вона співвідноситься зі Стратегією з деокупації та реінтеграції Криму, читайте у статті Еміне Джапарової “Локомотив деокупації Криму”.