Угорщина має намір продовжувати блокування подальшої інтеграції України в Євросоюз через український закон про освіту, заявив посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень.
"Попередня заява залишається в силі", - сказав він в коментарі "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на питання про те, чи змінив його уряд позицію після переговорів міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та міністром освіти і науки Лілією Гриневич.
За словами Кешкеня, інформації про зміну офіційної позиції Будапешта з даного питання він не отримував.
Посол також зазначив, що для країн важливо продовжувати цей діалог, і висловив переконання в тому, що до початку практичного застосування норми закону про мову навчання, сторони знайдуть модель, яка буде влаштовувати всіх.
Раніше повідомлялося про те, що Україна і Угорщина домовилися про імплементацію мовних норм українського закону "Про освіту". Була досягнута домовленість, що модель, за якою будуть навчатися діти в угорських школах, буде напрацьовуватися в консультаціях з угорською громадою. Міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог навіть зазначив, що Будапешту важливі добрі відносини з Україною.
Нагадаємо, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) провела термінові дебати щодо прийнятого в Україні закону "Про освіту", зокрема за ст. 7, що стосується мови викладання. Згідно затвердженої резолюції, закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою й істотно скорочує їхні права. Також ПАРЄ просить у повній мірі забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії щодо цього закону.
Раніше Болгарія, Греція, Румунія та Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення закону про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою, а також звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через цей закон.
Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Відповідно до статті 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.
Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" та законодавчі ляпи читайте у матеріалі Марини Ставнійчук "Мовна пастка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".