Історія з "плівками Міндіча" спричинила серйозний кризу довіри до центральної влади України, як всередині країни, так і за її межами.
Про це міський голова Києва Віталій Кличко розповів в етері німецького телеканалу ZDF.
За словами Кличка, суспільна реакція на скандал дуже негативна, оскільки такі події підривають один із основних стовпів державності, яким він назвав довіру.
"Як люди реагують на це? Дуже негативно. Хочу чесно сказати, що це удар нижче пояса для всієї України. Найголовніше у житті — це довіра. Це довіра наших міжнародних партнерів до України та довіра нашого народу до центральної влади. На жаль, такі скандали руйнують цю довіру", — підкреслив Кличко.
Під час етеру журналістка ZDF Катрін Айгендорф висловила думку, що корупційна історія з численними високопосадовцями та друзями президента України виходить за межі одного скандалу і, на її оцінку, демонструє системні проблеми з корупцією в різних сферах життя країни.
"Це не просто скандал, це набагато більше. Це дійсно показує, що Україна, як і раніше, дуже сильно пронизана корупційними структурами у всіх сферах", — заявила вона.
Айгендорф також звернула увагу на тривалу присутність уже колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака при владі, попри тиск з боку американських і європейських партнерів, які неодноразово висловлювали занепокоєння рівнем його впливу на ключові державні рішення.
"Той факт, що Зеленський так довго тримався за Єрмака, хоча американські і європейські партнери чинили колосальний тиск. Знову і знову говорили: ця людина повинна піти, він не може мати таку владу, не будучи обраним політиком", — додала журналістка.
Вона провела порівняння між Єрмаком із російським містиком і радником імператора Миколи II [blink title="Григорієм Распутіним" headinfo="Григорій Юхимович Распутін"]Григорій Юхимович Распутін (1869–1916) був російським селянином, містиком, самозваним ченцем і цілителем, який набув величезного впливу на царську родину Романових у останні роки Російської імперії, зокрема на імператора Миколу II та імператрицю Олександру Федорівну. Його прізвисько "Распутін" (від "розпуста") відображало скандальну репутацію, пов'язану з пияцтвом, розпустою та численними любовними пригодами, хоча він позиціонував себе як "старця" — святого мандрівника. У 1905 році він потрапив до царського двору в Санкт-Петербурзі завдяки рекомендаціям церковних діячів і швидко завоював довіру імператриці, виліковуючи (або принаймні полегшуючи) напади гемофілії в цесаревича Олексія – єдиного спадкоємця престолу. Це дозволило йому втручатися в державні справи, впливати на призначення міністрів, генералів і навіть церковних ієрархів, що викликало обурення аристократії та суспільства, які бачили в ньому символ корупції та занепаду монархії.[/blink], підкреслюючи його вплив при владі.
"Ми завжди називали його Распутіним у президентському палаці. І, думаю, саме так його і варто сприймати. Припускаю, що Зеленський лише зараз попрощався з ним через сильний натиск з боку українських сил безпеки. Лише після цього тиску він був готовий зробити цей крок. Це не є добрим знаком для Зеленського і для демократії в Україні", — сказала Айгендорф.
Усі нюанси у статті "Прокуратура браконьєрствує. Чи має право Кличко захищати зграю мерів?" детально пояснювала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.
Раз по раз жахаючись масштабів чергових корупційних скандалів, мимоволі почнеш думати про якусь не таку ментальність, карму чи вроки.
Ні, нам не пороблено. Ми просто не створили системи, яка унеможливила б появу "мідасів" як таких.
Аналітик Андрій Длігач у тексті "Мідас безсмертний. Чому українська корупція — це не просто жадібність, а наслідок системи" докладно пояснює, якою така система мала би бути.