UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Росії немає права вето на членство України в НАТО – Столтенберг

Росія зараз намагається відновити свого роду сфери впливу, де б вони могли вирішувати, що сусіди можуть робити, каже генсек НАТО

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг знову заявив про те, що у Росії немає права вето на членство України в Альянсі. Тільки 30 союзників вирішуватимуть, чи відповідає Україна стандартам НАТО, щоб бути її членом.

"Це тільки тридцяти союзникам вирішувати, коли Україна готова стати членом НАТО: ніхто інший не має права втручатися в цей процес. І це суверенне право кожної нації, такий як Україна, надіслати запит на приєднання", - нагадав генсек НАТО у вівторок в Брюсселі на пресконференції, відповідаючи на питання, чи зможе Україна стати членом організації в умовах, коли вона не контролює частину своїх кордонів.

Столтенберг підкреслив, що це - "важливий принцип, тому що Росія зараз намагається відновити свого роду сфери впливу, де б вони могли вирішувати, що сусіди можуть робити".

"І це світ, який ми намагаємося залишити позаду нас, де велика сила може вирішувати, що можуть робити малі сусіди. Тому ми підтримуємо суверенне право України запросити (членство) і вирішувати свій власний шлях, і тільки тридцяти союзникам вирішувати, коли (Україна) буде відповідати стандартам (НАТО)", - деталізував він.

Генсек НАТО підкреслив, що це також є причиною, по якій союзники підтримують зусилля України, спрямовані на реформування та модернізацію.

"Реформи - найкращий шлях у напрямку євроатлантичної інтеграції, і ми відкидаємо ідею, про що чуємо з Москви, що у Росії є якесь вето і право відкидати суверенне право інших країн вирішувати щодо свого шляху, включаючи якого роду безпеку вони хочуть забезпечити, включаючи членство в НАТО", - наголосив Столтенберг.

У НАТО серйозно стурбовані триваючим розвитком подій на сході України та закликають РФ негайно припинити нарощування військ. Перед цим міністри закордонних справ держав «Великої сімки» висловили підтримку Україні та закликали Росію припинити провокації на кордоні та в окупованому Криму.

Читайте також: Росія знову погрожує "захищати" російськомовне населення на сході України

Україна та партнери стурбовані перекиданням російських військ і збільшенням їх кількості біля кордонів з нашою державою, зокрема з боку тимчасово окупованого Криму; Росія пояснює маневри "проведенням планових навчань".

Речник президента Росії Дмітрій Пєсков у відповідь на питання заявив, що Росія "переміщує війська на своїй території та на свій розсуд, тому це нікого не повинно турбувати". Потім Пєсков сказав, що при силовому сценарії на сході України може повторитися трагедія Сребрениці, де підтримувані Росією сербські формування влаштували боснійським мусульманам геноцид. Ця трагедія стала найбільшим масовим вбивством в Європі з часів Другої світової.

Перед цим МЗС Росії пригрозило Україні "незворотними наслідками" вступу в НАТО. Так речник МЗС РФ Марія Захарова заявила про те, що вступ України в НАТО призвів би до масштабної ескалації на сході країни.

Після того як напередодні президент РФ Володимир Путін поговорив телефоном з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель про нарощування російських військ біля кордонів України, заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак почав погрожувати Україні "початком кінця" якщо почнуться бойові дії в Донецькій та Луганській областях, частина яких окупують підконтрольні Кремлю угруповання "ДНР" і "ЛНР".

Під час розмови  Меркель закликала Путіна до деескалації на сході України. Пресслужба Кремля змовчала про це, подаючи свій пресреліз про телефонну розмову Меркель з Путіним. Кремль традиційно переклав відповідальність за окупацію частини Донецької та Луганської областей на Україну. З аналогічною заявою напередодні виступило російське МЗС. Кремль знову закликав Київ до "налагодження прямого діалогу з Донецьком і Луганськом" й "правового оформлення особливого статусу Донбасу".

Детальніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту та чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка "Обіцяного тринадцять (?) років чекають".