Ненадання Україні і Грузії плану ПДЧ у 2008 році в Бухаресті було великою помилкою. І ті події, які пізніше відбулися в східній Європі, підтверджують цю думку. Про це повідомила екс-президент Парламентської асамблеї НАТО і литовський політик Раса Юкнявічене під час прес-конференції Democracy in action: Zero corruption conference.
Відповідаючи на питання про те, що станеться якщо Україна і Грузія не будуть запрошені до НАТО, вона зазначила, що Європа ще не об'єдналася після другої світової війни.
"Ми щороку згадуємо річницю підписання пакту Ріббентропа-Молотова, однак ми досі бачимо межі цього пакту на карті Європи, і з тих пір ми ще не вирішили проблему. Тому ми те покоління, яке повинно нарешті це зробити", - зазначила Юкнявічене.
Вона зазначила, що НАТО необхідно рухатися вперед і зробити наступні кроки щодо членства в НАТО, або зробити чіткіше план для членства України і Грузії для того, щоб продемонструвати, що треті країни не мають права вето. Тому що більшість країн досі переконані, що це неформальне право до сих пір існує.
"Якщо говорити про Францію, Німеччину або Нідерланди, ми бачимо відкриті дискусії в їх парламентах, дебати їх політиків, і ми бачимо, що членство в НАТО або ПДЧ на сьогодні не стоїть на порядку денному в парламенті. На жаль, зараз вже є широка домовленість не надавати ПДЧ. Коли Литва була на шляху вступу в НАТО ситуація була практично такою ж. Але ми стукали в усі двері і залучали адвокатів, Польща і Данія підтримали нас, їх зацікавленість була великою, враховуючи нашу географію. Тому Україні слід бути активною, особливо в тих країнах, які скептично налаштовані", - порадила політик.
Вступу в НАТО десь в майбутньому, за словами Юкнявічене, можуть сприяти реформи, однак Україні не варто здаватися.
"Ви не повинні здаватися, ви не боїтеся Росії, тому що деякі країни і політики бояться Росії. Нам потрібні сильні лідери в НАТО, які не побоялися б рухатися вперед, але найголовніше, що членство або план можуть зупинити Росію в майбутньому. І єдиний спосіб допомогти Росії змінитися - це підтримати Молдову, Грузію і Україну. Без цього Росія буде залишатися імпералістичною територією і матиме територіальні амбіції, які дуже важливі для нинішньої влади Кремля, і вона діятиме агресивніше, якщо не буде надано членство або принаймні більш чіткого плану щодо членства".
Відзначимо, віце-прем'єр-міністр України з питань євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина сподівається, що Україна отримає все-таки ПДЧ по НАТО в грудні.
Голова РНБО Олексій Данілов назвав Німеччину і Францію відповідальними за анексію Криму і територій Грузії Росією.
Київ направив до Вашингтона проект двосторонньої угоди про співробітництво в оборонній сфері. Але поки в українській столиці чекають відповіді від американців, на Печерських пагорбах знову заговорили про необхідність отримання статусу основного союзника США поза НАТО. Чому в оточенні Зеленського згадали про цей статус, і як він може вплинути на перспективи України дочекатися Плану дій щодо членства в НАТО? Яка цінність угоди України з США про співробітництво в оборонній сфері? Детальніше про це в статті Володимира Кравченка «Не все йде за Планом».