Євросоюз продовжить підтримувати Україну, Молдову та Грузію у боротьбі з корупцією. Про це під час пресконференції Democracy in action: Zero corruption conference заявила віцепрезидентка Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Вєра Юрова. Вона також заявила про необхідність реформування судової системи.
“Я можу з радістю підтвердити, що ЄС продовжуватиме підтримку всіх згаданих країн у боротьбі з корупцією, у зміцненні демократичних структур. Це не лише зводиться до законодавства. Тут важлива реалізація цього законодавства. І тут важливий сталий розвиток, який відбувається безперебійно. А на жаль раніше ми таке спостерігали”, - заявила Юрова.
Віцепрезидентка зазначила, що запорукою протидії корупції є правильні інституції. Тому що корупція “роз’їдає демократію”.
“Відповідно верховенство, законно функціонуючі інститути і громадянське суспільство є запорукою перетворень в регіоні. І поліпшує соціально-економічний розвиток. І це питання залишається складним. Корупція зокрема є великою проблемою у тому регіоні, про який йде мова”, - додала Юрова.
Вона додала, що головним є якісне державне управління, адже це основа функціонування демократії. Юрова зазначила, що всі держоргани мають дотримуватися закону і захищати громадян й компанії від неправомірних рішень. Також потрібно залучати громадянське суспільство для більш прозорої реалізації антикорупційної політики.
“Незалежні ЗМІ є ключовими у цьому процесі. Мені відомо, що поступ в Україні у боротьбі з корупцією був одним із передумов надання безвізу з ЄС і також від цього залежали програми фінпідтримки. І як тільки ми подолаємо пандемію, ми повернемося до співпраці”, - додала Юрова.
Віцепрезидентка підкреслила, що не можна допускати відкати. Адже минулорічне рішення Конституційного суду України продемонструвало, наскільки неміцними є реформи, коли судова влада залишилася поза реформою.
“Аби реформи не відкатувалися у майбутньому, я пропоную реформувати КСУ та створити процедуру відбору до суду, яка була б справедливою та ґрунтувалася б на реформах”, - додала Юрова.
Вона зазначила, що Венеційська комісія вже видала низку висновків щодо цього. Вона закликала послуговуватися цими висновками.
“Необхідно забезпечити самостійність ат незалежність всіх антикорупційних органів, що починається з конкурсного відбору керівництва і закінчується кращим і прозорим викриттям будь-якого втручання у їхню роботу”, - додала Юрова.
У жовтні минулого року Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. Це зробило механізм декларування активів в значній мірі неефективним. Венеціанська комісія розкритикувала таке рішення КСУ.
У грудні 2020 року парламент прийняв закон, який відновив кримінальну відповідальність, але не позбавлення волі, за недостовірне декларування активів і їх недекларування. Після цього президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект №4651.
У травні Венеціанська комісія та Генеральний директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи надав терміновий висновок про закон №4651. В цілому експерти привітали повернення ув'язнення за брехню в деклараціях. Однак у висновку йдеться про те, що посилення покарання може бути необхідним, але недостатнім, якщо антикорупційні інститути не функціонують належним чином.
У червні цього року Рада ухвалила закон про №4651. Однак під час голосування у залі було внесено кілька поправок, які дозволять посадовцям ухилятися від декларування майна членів сім’ї. Ще однією правкою народні депутати скасували обмеження волі за умисне неподання декларацій. Зеленський заявив про те, що в такому вигляді він не підписуватиме закон.