З 30 вересня в Україні з'явиться новий засіб правового захисту - конституційна скарга, тобто можливість звернення будь-яких приватних осіб стосовно конституційності закону, застосування якого призводить до порушення прав і свобод людини. У той же час, юриспруденція КСУ щодо доступності правового захисту є недосконалою і очевидним чином посягає на сутність змісту основного права.
Про це пише в своїй статті для DT.UA доктор юридичних наук, директор Центру правотворчості УжНУ Михайло Савчин.
На думку експерта, юриспруденцію КСУ неодмінно потрібно переглянути, оскільки вона надмірно обмежує права людини і перешкоджає якісному розгляду конституційних скарг.
"Назву доктрини, які є результатом позитивістського прочитання змісту Конституції: відмова від розгляду нечинних правових актів (навіть якщо вони діяли певний час і тим самим порушували права людини та спричинили шкоду їх носіям); нібито КСУ не здійснює правозастосовну діяльність (хоча тлумачення Конституції є невід'ємним елементом обґрунтування рішень КСУ та стадією правозастосування); нібито КСУ не долає прогалин і не вирішує колізій у законодавстві (хоча це є стан правової невизначеності, який порушує права людини, а суд саме їх має захищати). Існує цілком реальна небезпека, що з таким "інтелектуальним багажем" КСУ потуратиме порушенням прав людини з боку держави", - йдеться в статті.
На думку автора, від цієї практики відверто легістського прочитання Конституції (коли текст вище сутнісного змісту прав людини) слід рішуче позбавлятися шляхом приведення відповідних аргументів при вирішенні конституційних скарг. Вони просто дискредитують конституційне правосуддя.
Крім того, Савчин зазначає, що вимагає конкретизації в законі конституційна формула "вичерпання засобів правового захисту" як критерій допустимості конституційної скарги.
"Як свідчить зарубіжний досвід, це питання лежить переважно в площині свободи розсуду конституційних судів. Дане поняття не означає, що особа має дійти до касаційної інстанції, адже згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини для цього достатньо рішення апеляційного суду. Також, якщо пригадати судову практику щодо поголовного задоволення судами клопотань прокуратури в застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для майже всіх затриманих учасників Євромайдану, питання може полягати і в ефективності цих засобів правового захисту. Це також слід мати на увазі при інтерпретації КСУ цього поняття", - йдеться в статті.
"Отже, питання полягає в тім, що в Законі про КСУ слід визначити коло його позитивних обов'язків при розгляді конституційних скарг. Серед науковців, які поділяють справжні цінності конституціоналізму, існує консенсус, що такими критеріями-обов'язками для КС мають стати наступні: 1) завдання органами влади істотної шкоди для носія конкретного права; 2) порушення прав людини повинно мати принциповий характер для національної правової системи; 3) порушення права має бути очевидним і вирішення спору повинно мати істотне значення для захисту прав конкретної особи", - підсумовує експерт.
Нагадаємо, на думку судді Конституційного Суду України у відставці Володимира Шаповала, Конституція України на сьогодні знаходиться в стані "важкого підлітка" і потребує кардинальних змін. Причому вони не повинні залежати виключно від політиків і не можуть бути зведені лише до нового конституційного тексту.
Детальніше про реформи в КСУ читайте в статті Михайла Савчина "Яким бути Конституційному суду" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".