У п’ятницю, 14 травня, набув чинності Закон № 2164 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування". Напередодні він був опублікований в "Голосі України", передає Укрінформ.
Згідно із законом до статті 281 КПК вносяться деякі зміни. Вони визначають дві підстави для оголошення розшуку підозрюваного: якщо його місцеперебування невідоме, а також якщо підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що він виїхав та/або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України.
Також закон дає змогу судам розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його обрання за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук. У разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук, строк дії ухвали не зазначається та розмір застави не визначається.
Підставами для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження пропонується визначити: ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду, а також винесення постанови про оголошення підозрюваного, обвинуваченого у розшук.
Як повідомлялося, з листопада 2018 року, з початком запуску Держбюро розслідувань, правоохоронні органи та органи прокуратури були обмежені в проведенні розслідування і судового переслідування осіб, які вчинили злочини в окупованих Криму та Донбасі, оскільки Україна не має доступу до цієї території. Зокрема, йдеться про військові злочини і злочини проти людяності. Крім того, як правило, потенційні злочинці переховуються від правосуддя в РФ або на непідконтрольних уряду територіях.
До набрання чинності закону для початку процесу спеціального заочного кримінального переслідування підозрюваного, необхідно, зокрема, було оголосити його в міжнародний або міждержавний розшук.
При чому Інтерпол найчастіше відмовляється оголошувати в міжнародний розшук осіб, підозрюваних у правопорушеннях на тимчасово окупованих територіях, через політичну складову. До 2018 року достатньою підставою для застосування заочної процедури було переховування особи від слідства більше 6 місяців або наявність даних про перебування на тимчасово окупованій території.