У парламентській фракції "Слуга народу" як ніколи налаштовані на те, щоб запустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів і оновити склад Вищої ради правосуддя. Це допоможе поставити крапку в дискусії про те, яка кількість членів ВРП збереже свій статус. Про це в інтерв'ю ZN.UA заявив глава правового комітету Андрій Костін.
"Але обидва ці процеси — досить тривалі. І треба розуміти, що після позитивного голосування за ці два законопроєкти система автоматично не перебудується. Ми отримаємо лише інструменти для того, щоб розпочати її перебудову", - сказав Костін.
Відзначимо, що законопроект №5068 про ВРП готується до другого читання.
"Усього внесено понад 700 правок, у тому числі й моїх, до яких входить застосування правил голосування, рекомендованих Венеційською комісією, - уточнив Костін. - Йдеться про закладений в них принцип прийняття рішень не більшістю голосів, як спочатку пропонував законопроект, а половиною складу Етичної комісії. З переважаючою думкою міжнародних експертів".
Костін відзначив, що під час візиту в Україну глави Венеціанської комісії Джанні Буккікіо це було ключове питання, яке обговорювалося з президентом.
"Решта більш-менш зрозуміле. І я дуже сподіваюся, що комітет — а ми цього тижня розглядатимемо законопроєкт №5068, — а потім і парламент підтримають рекомендації Венеційської комісії щодо правил голосування Етичної ради ВРП", - сказав Костін.
Тим часом, за його словами, комітет вже зайшов в розгляд законопроєкту стосовно ВККС, і позиція більшості членів фракції полягає в тому, щоб застосувати цю ж модель голосування для Конкурсної комісії при формуванні ВККС.
Також глава комітету пояснив, як буде виглядати механізм включення в процедуру міжнародних експертів:
"І Етична рада при ВРП, і Конкурсна комісія відбору членів ВККС складатимуться з шести осіб. Загальна модель: рішення приймається чотирма голосами, за умови, що два з них належать міжнародним експертам. У цій частині формули дотримується ключова роль міжнародних експертів. Якщо ж голоси діляться порівну, то трійка, в якій не менше двох міжнародних партнерів, фактично приймає рішення. Знову-таки, спираючись насамперед на думку міжнародників".
Таким чином, міжнародні партнери не просто беруть участь у формуванні судової системи держави, а грають при цьому ключову роль.
"І тут треба розуміти, що дуже багато представників депутатського корпусу цієї моделі не сприймають. При цьому низка фракцій узагалі не підтримують участі міжнародних партнерів. І вони теж це активно комунікують у медіа. Як, утім, іде комунікація з боку судової системи та пов'язаних з нею професійних спільнот, які теж висловлюють свої побоювання. На їхню думку, стоїть питання власне нашої суб'єктності".
Проте глава комітету впевнений, що голоси в парламенті знайдуться і ключові для судової реформи законопроекти будуть прийняті.
"Зараз це на рівні відчуттів усередині фракції та рішучості позиції президента. До того ж я спостерігаю за іншими фракціями і бачу, що частину голосів нам дадуть вони. Парламент — це живий організм, але ми налаштовані на результат. Далі буде питання імплементації. І якщо ми говоримо про ключову роль міжнародних експертів, то саме на них перейде основна відповідальність за якість формування ВККС і ВРП, а також їхню наступну роботу. А це дуже непроста ситуація. Нам потрібно залучити іноземних експертів найвищого рівня та незаперечної репутації", - підсумував Костін.
Президент Зеленський, максимально посиливши РНБО і, по суті, ввівши режим санкцій правосуддя, в своїх інтерв'ю прямо заявляє, що більше не може чекати, поки розгойдаються інші гілки влади. ВРП як головний орган суддівського самоврядування не дає згоди на відсторонення глави ОАСК Вовка, а парламентська монобольшінсь ховає президентські законопроекти, які повинні «включити» судову реформу. Справедливість не те що не наступила, а ще далі відсунулася від громадян, які повірили Зеленському.
Але чи тільки справа в парламенті і судах? Чи збігаються публічні і непублічні сигнали Банкової чи ми все-таки спостерігаємо за договірними матчем? Про це Інна Ведернікова говорила з главою парламентського комітету з питань правової політики Андрієм Костіним.