UA / RU
Підтримати ZN.ua

"Слуга" Гривко хотів ввести "податок на бездітність", але після критики передумав

Це не перший його законопроєкт, який викликав обурення серед українців.

Народний депутат від партії "Слуга народу" Сергій Гривко зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає "податок на бездітність". Раніше цей парламентар уже пропонував страчувати військових за невиконання наказу та зменшувати термін ув’язненим, які будуть генерувати електроенергію крутінням педалей. Після критики від колег та громадян він відкликав документ.

Офіційно його ініціатива №11264 називається "Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні".

Зокрема "слуга" пропонував усім українцям та резидентам віком від 21 до 58 років сплачувати податок на доходи у розмірі:

Водночас Гривко пише, що від "демографічного збору" звільнятимуться ті, хто має трьох або більше дітей, люди з інвалідністю І групи, а також громадяни з безпліддям чи порушеною репродуктивною функцією, проте таким людям треба буде "підтверджувати це медичними довідками не рідше, ніж один раз на 2 роки".

Примітно, що у 38-річного народного депутата немає офіційно зареєстрованих дітей.

Читайте також: До Верховної Ради внесли законопроєкт, яким пропонується провести «мобілізацією здорового глузду»

Також він пропонував не платити податок, зокрема з доходів від підприємницької діяльності, зарахувань на благодійні картки людей, які зареєстровані у Реєстрі волонтерів, а також із зарплати правоохоронців, військових та усіх, хто відбиває російську агресію під час воєнного стану.

Окрім того, Гривко запропонував збільшити розмір допомоги при народженні дитини, допомогу на утримання до 6 років, допомогу на майбутнє та виплати жінкам, котрі мають звання "Мати-героїня".

"Метою та завданнями цього законопроєкту є створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні, надання всебічної (фінансової, соціальної, психологічної, правової та іншої) підтримки сім’ям з дітьми (у довгостроковій перспективі – також надання підтримки молодим громадянам України, які вступають у доросле життя), забезпечення сімей з дітьми доступним житлом, транспортними засобами, задоволення інших їх соціальноекономічних потреб, а також підвищення престижу материнства (батьківства) та стимулювання підвищення рівня народжуваності в Україні", ‒ зазначив Гривко у пояснювальній записці до законопроєкту.

Його "колега-слуга" Данило Гетманцев, який очолює парламентський комітет з фінансів, податкової та митної політики, відреагував на законопроєкт і зазначив, що "шансів на його прийняття немає".

"Податок на бездітних існував в різні часи в Римі, фашистській Італії, комуністичній Польщі і, безперечно, в СРСР з 1941 року до самого кінця імперії. В народі звався податком на яйця, враховуючи нерівний податковий статус жінок і чоловіків.

Напевно, надихнувшись саме цими історичними прикладами колега Гривко зареєстрував свій резонансний законопроєкт, яким прагне покращити нашу демографію у такий суперечливий спосіб як оподаткування бездітних, або, можливо, зробити автора ще більш відомим всій країні своїми ініціативами", ‒ підкреслив він.

Читайте також: Гетманцев російською зробив чергову скандальну заяву - особливо дісталося "незадовеленим економікою" киянам та львів'янам

Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк також поставив під сумнів ухвалення законопроєкту від Гривка і порадив сприймати таку ініціативу як "чергову безглузду ідею трускавецької школи економіки" (натяк на подію 2019 року, коли майбутнім парламентарям від "Слуги народу" через брак досвіду і знань влаштували "школу депутата" у курортному місті Трускавець).

Згодом Гривко повідомив, що відкликав свій законопроєкт, оскільки "суспільство проти навіть обговорювати цю концепцію".

"Законопроєкт 11264 щодо поліпшення демографічної ситуації відкликаю.

Ціную, хто висловився аргументовано і прошу вибачення перед тими, у кого він викликав негатив.

Хоча досвід такий був в світі і приносив ефективність", ‒ написав він у своєму Facebook.

Читайте також: Дозволяє звільняти працівників, які не повідомили про контакт із родичами на ТОТ. Правозахисники закликали Зеленського ветувати закон

Раніше Гривко був одним із ініціаторів, серед яких були інші "слуги" Мар'яна Безугла та Георгій Мазурашу, законопроєкту про право командирам без судового розгляду страчувати військових за невиконання наказів, який згодом після скандалу також відкликали.

А ще одним своїм законопроєктом Гривко хотів запропонувати ув'язненим скоротити термін відбування покарання, якщо вони вироблятимуть електроенергію на "велогенараційних установках" на території в'язниць.

Законопроект Гривко №10057 пропонує ув'язненим скоротити термін за допомогою роботи на "велогенараційних установках", які розмістять на території в'язниць.

"Цим законопроєктом показую альтернативні можливості для наповнення енергетичної системи, які можливо імплементувати у активний спорт, спортивні зали та інші структури. Було б круто побачити тренажерний зал, який генерує електроенергію.

Щоб створити щось нове, потрібно діяти рішуче, наполегливо, креативно та інакше!", ‒ писав тоді представник "Слуги народу".

Раніше представниця фракції "Слуга народу" Галина Третьякова прокоментувала народжуваність серед безробітних батьків такими словами: "діти дуже низької якості". Ця заява також викликала скандал у суспільстві.

Читайте також: «Діти низької якості»: в «Слузі народу» вирішили, що Третьякова – на своєму місці

Російська агресія не тільки спричинила колосальне руйнування інфраструктури та загалом економіки, а й завдала величезних демографічних втрат Україні. Після війни "цілі демографічної політики, включно із політикою народжуваності, мають бути дуже амбітними, навіть недосяжними, оскільки лише такий підхід у змозі забезпечити рух у бажаному напрямку".

Про це у статті "Народжуваність в Україні: що змінилося і що зміниться після Перемоги" писала директорка Інституту демографічних досліджень імені М.Птухи Елла Лібанова.

У статті використані дані дослідження, проведеного на замовлення ZN.UA соціологічною службою Центру Разумкова з 28 вересня по 4 жовтня 2023 року.