Саміт "Східне партнерство", який відбувся 24 листопада у Брюсселі не приніс тих результатів, на які очікували країни-учасниці, зокрема і Україна. Підсумкова декларація саміту є базовою та з розмитими формулюваннями. До того ж, в ній не відображена вся глибина двосторонніх відносин Україна - ЕС. Слова "Росія" не вдалося знайти навіть після найбільш прискіпливого прочитання тексту, пише у своїй статті для "Дзеркало тижня. Україна" експерт Надія Коваль.
"Українська делегація традиційно до останнього боролася, щоб включити до підсумкової декларації саміту згадку про перспективу членства для учасників партнерства, з посиланням на статтю 49 базового договору ЄС. Однак ця звична стратегія вже вичерпала себе і навіть почала чинити зворотний ефект, викликаючи відверте незадоволення партнерів", - наголошує Коваль. У 2017 р. питання майбутнього членства країн партнерства зі спірного перетворилося на табуйоване, а боротьба за максимально амбітне формулювання опустилася на рівень нижче, до визнання наявності європейських прагнень у держав-членів Східного партнерства, констатує автор.
За результатами саміту, автор приходить до висновку, що навіть просте порівняння текстів декларацій показує спадковість між декларацією Ризького саміту "Східного партнерства" 2015 р і Брюссельською декларацією: відмінності простежуються більше в акцентах і пріоритетах, ніж по суті запропонованого. Показово, втім, що Ризька декларація прописана детальніше, тоді як Брюссельська зробила ставку на лаконізм, обережність і загальність визначень. В такій ситуації експерт ставить питання чи означає така відсутність продукування нових смислів саміту провал формату. І які висновки з цього має зробити Україна?
Так, за її словами, цьогорічний формат саміту має, радше, вказати українському керівництву, що Східне партнерство в поточній ситуації не може стати тим форматом, який надасть нових смислів європейській інтеграції України. Втім, воно може бути надзвичайно плідною платформою для розбудови мережі зв'язків у цільових сферах чи навіть збереження зацікавлення ЄС як цілого (а не лише окремих держав) східноєвропейським регіоном як таким.
І цих завдань теж не слід недооцінювати, уточнює експерт, зокрема, перед обличчям анонсованого на 2018 р. початку реформування ЄС. Особливо якщо почитати план реформування ЄС французького президента Емманюеля Макрона, де жодних ідей щодо Східної Європи там знайти не вдасться.
Про підсумки саміту "Східного партнерства" детальніше читайте у статті "Стійкість, стабільність, стагнація - три "с" Східного партнерства" для тижневика "Дзеркало тижня. Україна" автора Надії Коваль з Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка.