Отримання українцями румунських паспортів не означає, що Румунія зможе так само, як і Росія в Криму, ввести свої танки в Україну. Оскыльки політика Румунії щодо своїх закордонних громадян не передбачає агресії, і пояснюється її внутрішніми законами, які відрізняються від українських.
Про це в статті "Румунія: "Справжній друг пізнається в біді" в ZN.UA пише Крістіан Гиня, директор Румунського центру європейських політик (CRPE, Бухарест).
За його словами, Румунія "розуміє роздратування України з цього приводу" з урахуванням досвіду Києва з російськими паспортами, за якими послідували і російські танки.
Проте в цьому питанні, пояснює Гиня, не повинно бути прямої паралелі: "не кожен паспорт, отриманий за кордоном, йде "в пакеті" з танками".
"Румунія не мала і не має таких намірів. Політика відносно наших зарубіжних громадян не передбачає агресії", - пояснює директор Румунського центру європейських політик.
Він пояснює: "у сфері громадянства Румунія веде ліберальну політику, яка ґрунтується на індивідуальних правах і абсолютно сумісна з європейським правом". Тобто, мова йде про процедури, пов'язані з індивідуальним правом, а не з етнічним походженням.
"Румунія надає людям громадянство не тому, що вони румуни. Вона відновлює в індивідуальних правах тих, хто був насильно позбавлений цього права: румунське громадянство було ними втрачено внаслідок конфіскації відповідного права СРСР. Ці люди ніколи не відмовлялися від румунського громадянства. Вони або їх родичі є румунськими громадянами, які тепер отримують документи, що підтверджують цей факт", - пише Гиня. До речі, уточнює він, румунський закон говорить саме про поновлення громадянства, а не про надання громадянства тим особам, які його ніколи не мали, що передбачає зовсім іншу процедуру.
"Тобто будь-хто, у кого було румунське громадянство до 1945 р., може його поновити незалежно від етнічного походження, - пише далі Гиня. - До речі, багато росіян та українців з Республіки Молдова відновлюють румунське громадянство, оскільки їх батьки проживали в міжвоєнній Румунії. І, навпаки, румуни, які проживають у Сербії, але ніколи не проживали на територіях, які входили до складу Румунії, не мають права на громадянство, і це їх ображає".
"Навіть якщо б Румунія і хотіла б по-різному діяти у відношенні Молдови та України - це було б неможливо, і Конституційний суд відхилив відповідну зміну закону: ми не можемо дискримінувати в процесі надання індивідуального права за ознакою місця проживання відповідної особи.
Ось і отримуємо гостру проблему: Україна з підозрою ставиться до надання румунського громадянства, тоді як Румунія не може змінити діючу процедуру", - пише румунський експерт.
"Думаю, що тепер вже й багатьом українцям зрозуміло, що Румунія просто стала суб'єктом, яким було легко маніпулювати. Друзі Росії в Україні прагнули зробити нас ворогами, переконати українців, що Румунія має територіальні претензії до України, наводнює її своїми паспортами і т. п." - зазначає він.
"З допомогою кращої комунікації ми повинні подолати проблеми, які мають тенденцію захаращувати порядку денного двостороннього діалогу", - резюмує Гиня.