Після виборів минуло вже два роки, а піар на бюджетних коштах знову в тренді. Ремонт шкіл, встановлення лавиць і дитячих майданчиків депутати продовжують записувати до своїх перемог, хоча кошти на це виділяються з бюджету, наповненого завдяки податкам кожного українця.
Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Анатолій Бондарчук у статті «Депутатський соцеконом: історія зради чи перемоги» пояснює читачам ZN.UA, що не так з процесом розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток.
Зараз це відбувається так:
- Депутати подають список об'єктів на фінансування у створену при Мінфінові комісію. Порядок розподілу субвенцій передбачає, що пропозиції можуть подавати і місцеві держадміністрації, але конкурувати з депутатами їм не під силу. Діяти «від свого імені» депутати можуть з 2017 року – до цього вони мусили подавати списки через адміністрації в уряді.
- Комісія визначає перелік об'єктів, які потрібно профінансувати. Водночас 24 з 26 членів комісії є народними депутатами, ще двоє - представники Мінфіну. У складі комісії немає жодного незалежного експерта або хоча б представника Мінрегіону, що відповідає за регіональний розвиток.
- На підставі рішення комісії Мінфін подає до уряду зведені пропозиції щодо розподілу субвенцій. Мінфін тут суто номінальний учасник. Своїм підписом він просто легалізує результат роботи комісії і жодним чином не впливає на процес розподілу.
«Якщо аналізувати нинішній порядок розподілу субвенцій, то ключовою проблемою є його «ручний режим», а основний вплив на визначення переліку об'єктів для фінансування мають депутати», - зазначає автор.
На думку Бондарчука, варто було б створити незалежну конкурсну комісію.
«Фактично уряд запровадив упереджений процес, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати, скільки і на який округ направити бюджетних коштів», - додає він.
При відборі об'єктів не враховуються ані стан соціально-економічного розвитку, ні стратегія розвитку громад. Майже не проводяться публічні консультації. Тому невідомо, як саме мажоритарники обирають об'єкти для фінансування.
Водночас виборчі округи лояльних до уряду депутатів отримують значно більше коштів, ніж округи опозиціонерів.
Врегулювати питання розподілу субвенцій експерт пропонує двома способами: зміною порядку, за якого незалежна комісія визначатиме об'єкти для фінансування на основі чітких критеріїв ы конкурсу; і перенаправленням коштів Держфонду регіонального розвитку (ДФРР), де вони розподілятимуться за чіткішими процедурам.
Докладніше про те, чи перетворяться нові народні депутати на «Юрія Чуйко», з якого ще два роки тому кепкував «Квартал 95», читайте у статті Анатолія Бондарчука «Депутатський соцеконом: історія зради чи перемоги».