За понад три місяці дії закону щодо стягнення до держбюджету майна тих, хто брав участь або сприяв війні проти України влада спромоглась подати лише один позов про конфіскацію майна. Водночас затягування вирішення питання, в тому числі і в судовому порядку, грає на руку російським олігархам, які мають бізнес в Україні, заявив керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Якщо говорити про практичну реалізацію закону, то держава на разі не отримала жодної копійки на свою користь
«Коли ви чуєте, що влада вчергове арештувала чи передала в управління майно рускіх на мільярди, — пам'ятайте, що це ні про що. Арештовано – не означає забрано у власника», - підкреслює він.
Як приклад антикорупціонер наводить історію про арешт одного з найбільших ТРЦ Києва «Ocean Plaza», який суд згодом скасував.
«В підсумку ні бюджет, ні армія так нічого і не отримали. А от рускій олігарх Ротенберг і далі володіє своїм ТРЦ, як і його колеги купою майна в Україні. І замість того, щоб це майно в рускіх олігархів конфіскувати, Уряд на сьомому місяці війни … створює робочу групу», - додав Шабунін.
(Мова йде про утворення рішенням Кабінету міністрів України від 30 серпня 2022 року «Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики»).
«Як думаєте, чи “совєршенно бєзвозмєздно” Банкова аж так тупить в цьому напрямку? Чи це питання теж “не на часі”? Подарований Банковою час рускі використовують для формальної зміни власників», — вказав він на ризик затягування обіцяної владою конфіскації російського майна в Україні.
Якщо логіку впровадження західних санкцій проти Росії іноді складно зрозуміти, зокрема хто має контролювати застосування санкцій у західних демократіях, то всередині України все дещо для нас простіше. Голова правління StateWatch Олександр Лємєнов у своїй статті «Пошук російських активів: хто головний?» проаналізував хто відповідає за антиросійські санкції в Україні.